Коли вибухає мамалига

Молдова перебуває у стані перманентної політичної кризи вже більше року. Перспективи у молдован похмурі: або поступитися владі «маріонеток олігархів», або добиватися дострокових парламентських виборів, результат яких також може бути фатальним: внаслідок розчарування населення діями так званих проєвропейських партій влада в країні може опинитися в руках проросійських сил. «УМ» повідомляла, що протестуючі у Кишиневі призупинили акцію непокори до 5 березня, висунувши владі низку політичних вимог. Перша і головна з них — припинення впливу на політичні, економічні, судові та інші державні інституції найбагатшої людини Молдови — олігарха Володимира (Влада) Плахотнюка.

Проєвропейська влада виявилася зграєю олігархів

Наразі проти Плахотнюка злагоджено об’єдналися як проєвропейські, так і проросійські сили Молдови. Масові вуличні виступи та політичний хаос у країні розпочалися після того, як 2014 року стало відомо про зникнення з трьох державних банків одного мільярда доларів, що становить восьму частину ВВП Молдови. Першою жертвою скандалу став уряд Валерія Стрельця, якому в жовтні минулого року парламент оголосив вотум недовіри. Відтоді країна жила без уряду. Пропоновані президентом Ніколає Тімофті на главу уряду кандидадатури не знаходили підтримки у парламенті. Наприкінці січня спливав визначений Конституцією кінцевий тримісячний термін: або уряд, або дострокові парламентські вибори. Президент подає 14 січня кандидатуру Влада Плахотнюка, але отримує миттєву негативну реакцію як суспільства, так і значної частини політичних еліт. Розуміючи, що справа може обернутися кривавим бунтом і остаточною втратою особистої репутації, президент Тімофті, якого вважали «м’якотілим тюхтієм», усе ж приймає вольове рішення: знімає кандидатуру Плахотнюка й подає на розгляд парламенту кандидатуру Павла Філіпа. Депутати, відчуваючи близьку перспективу втрати своїх мандатів, 20 січня затверджують його. За Конституцією — конфлікт вирішено, на практиці — започатковано новий його виток. Вулиця реагує ще більшими протестами, оскільки за Філіпом виразно проступає тінь його ляльковода Влада Плахотнюка. Проведення дострокових виборів тепер уже вимагають як проросійські «Наша партія» та Партія соціалістів, так і проєвропейська «Гідність і правда».

«Корупційний олігархічний режим захопив владу в Молдові. США та Євросоюз привели до влади і підтримали правлячу проєвропейську коаліцію, закриваючи очі на епідемію корупції. Тепер вони бояться виборів, оскільки до влади, згідно з соцопитуваннями, прийдуть проросійські партії», — прокоментував ситуацію лідер соціалістів Ігор Додон. Варто нагадати, що теперішня правляча коаліція, яка називає себе проєвропейською, була утворена наприкінці 2009 року трьома партіями: Ліберально-демократичною на чолі з Владом Філатом (тепер перебуває у в’язниці зі звинуваченнями у корупції), Демократичною на чолі з Маріаном Лупою (але фактичним партійним босом є другий номер списку Влад Плахотнюк) та Ліберальною на чолі з Міхаєм Гімпу.

Насправді Влад Плахотнюк керує не лише молдовськими демократами, а й всім, що стоїть і рухається в Молдові. Цей колишній сутенер, онук офіцера НКВС та головний олігарх країни також контролює парламент та найважливіші державні інституції включно з судами та прокуратурою. Йому належать 90% молдовських ЗМІ. Але навіть він є лише вершиною айсберга в гігантській системі корупції, яка пожирає 3,5-мільйонну Молдову, одну з найбідніших і найкорумпованіших країн Європи.

Щоб з держаних банків ось так взяв і «випарувався» відразу мільярд доларів — це скандал світового масштабу. «Випаровування» було здійснене за схемою «чорної кредитної діри». Це робиться так: впливовий молдовський політик приходить до впливового молдовського банкіра й під заставу, скажімо, пляшки мінеральної води отримує кредит на 100 млн. доларів. Банкір може відмовити політику, але неодмінно погодиться, якщо політик запропонує йому «дрібний подарунок» у розмірі одного мільйона доларів з суми вищезгаданого кредиту. Так пояснив в інтерв’ю журналістам Польського телебачення дію схеми директор молдавського «Об’єднання за демократію» Ігор Ботан. Далі схема працює наступним чином: банк, який надав позику, позичає гроші в іншого, а той у наступного. Так у «чорну діру» втягується ціла низка фінансових установ, і так триває доти, доки карусель не заклинить. Молдовська карусель зупинилася після того, коли до неї почали втягувати російські фінансові інституції, які підтримують молдавську банківську систему. А російська банківська система не могла дозволити собі таке марнотратство після запровадження міжнародних санкцій за окупацію Криму та інтервенцію на Донбасі.

Першими шахрайський механізм викрили молдовські незалежні неурядові організації, але директор Союзу незалежної преси Молдови Петру Маковей звернув увагу на те, що навіть директор Центрального антикорупційного бюро Молдови визнав, що знав про існування «чорної кредитної діри», але при цьому нічого не зробив. Після викриття афери погіршилася як міжнародна, так і внутрішня ситуація Молдови. Національна валюта втратила 30% своєї вартості. Ще за рік до цього люди раділи з приводу підписання угод про асоціацію з ЄС та безвізовий режим, а після викриття оборудки розпочали виходити на вулиці з протестами проти «проєвропейської» влади, яка виявилася такою лише у пустопорожніх заявах. «Влада, яку ми вважали проєвропейською, насправді виявилася зграєю олігархів, які гризуться між собою», — з сумом констатує молдавський політолог Ліна Грау.

Країною керує Ляльковод

Дії молдовських олігархів, і головного з них Влада Плахотнюка, спричиняють розвал країни і вбивають у суспільства віру в проєвропейський курс країни, що, здавалося б, на руку Москві. Але це не зовсім так. Плахотнюк є політичним хамелеоном, який міняє забарвлення в залежності від кольору влади та своїх бізнесових інтересів. Упродовж 10 років перебування при владі в Молдові комуністів він був їх головним фінансистом, і в ті часи його вважали в Москві «своїм». Маріонетка Плахотнюка прем’єр Філат навіть обіцяв Путіну під час переговорів у Сочі дозволити росіянам приватизувати міжнародний аеропорт Кишинева. Але з приходом до влади проєвропейських сил Плахотнюк також став «проєвропейським». Він, як медіа-олігарх, видавав у Молдові російські газети та ретранслював російські телеканали. Але щоб бути «своїм» і в Кишиневі, розпочав вставляти у програми російського телебачення антиросійські програми, що змусило 2013 року російських медіа-магнатів з «Першого каналу» та НТВ припинити співпрацю з ним.

А ще Плахотнюк тримає під контролем найбільші банки країни. І використовує разом з іншими подібними махінаторами для відмивання грошей російських олігархів і російської мафії. І ось це вже зовсім не подобається Кремлю, у якого відбирають «кровне». Десь з 2011-2012 років Плахотнюк перестає бути «своїм» у Москві. Лише останнім часом росіяни «відмили» в Молдові приблизно 20 млрд. доларів (це при річному бюджеті країни в 8 млрд. доларів), які надалі були виведені з Молдови через банки Румунії, Латвії та інших країн до банків Лондона, а вже звідти були переведені до «податкових раїв», тобто в офшорні банки.

Влад Плахотнюк балотувався й у президенти Молдови. Невдало. Та він має не менші впливи на життя країни, ніж реальний президент. Недарма молдовани називають його Ляльководом. Він має і знає всі ниточки, за які потрібно смикати потрібних людей. Навіть президент Ніколає Тімофті змушений був визнати, що Плахотнюк шантажував його і його родину, щоб отримати портфель глави уряду. «Плахотнюк контролює молдовську економіку і має дуже великі політичні амбіції. Про те, що він має дуже багату кримінальну картотеку, у Молдові знають усі. Він утримує владу з допомогою грошей, страху та корумпування всіх, починаючи від найважливіших політиків і закінчуючи місцевою владою», — говорить вже згадана політолог Ліна Грау. На Ляльководі лежить головна вина, що Молдова розривається між Сходом і Заходом і невдовзі може стекти кров’ю.

Від сутенера до політика

50-річний Влад Плахотнюк був першим віце-спікером парламенту Молдови з 30 грудня 2010 до 15 лютого 2013-го. Двічі був депутатом молдовського парламенту. Жодне рішення парламенту Молдови дотепер не приймається без узгодження з ним. Політики, які намагаються протидіяти йому, або втрачають свої посади, або потрапляють до в’язниці. Його біографія оповита сутінками з офіційних даних, інформації незалежних журналістів та записами з досьє поліцейських і антикорупційних органів. Після здобуття Молдовою незалежності молодий Плахотнюк офіційно працював у 1991—1993 роках як співробітник центру попередження злочинів та реабілітації неповнолітніх злочинців при міськраді Кишинева. У це й же час, уже як приватний бізнесмен, він організовує фірму з постачання «екзотичних танцівниць» до Західної Європи. Нормальними словами це означає торгівлю жінками. Завдяки старанням Плахотнюка, маленька Молдова була головним постачальником повій до будинків розпусти Європи.

Одночасно Плахотнюк створює всередині Молдови свій імідж «янгола». За отримані від сутенерства гроші він організовує благодійні фонди для дітей, розповсюджує книжки для малечі та ініціює іншу бурхливу меценатську діяльність. У бізнесі він створює десятки фірм, зокрема і за підтримки Європи. До 2001 року він очолював молдовсько-американську фінансову групу під промовистою назвою Angels («Янголи»). Упродовж років його імперія розросталася і щупальця впливу проникали у більшість державних та приватних структур Молдови. Цей молдовський бендер починає очолювати засновані чи заграбастані ним банки, включно з отриманням 2006 року посади глави одного з провідних комерційних банків країни Victoriabank. 2012 року, коли Плахотнюк займав посаду віце-спікера парламенту, Вищий суд справедливості у Лондоні визнав його винним у відмиванні брудних грошей та рейдерських нападах на низку інших банків Молдови. Разом із фінасовою владою прийшла і неподільна закулісна політична влада.

Плахотнюк, за даними українського часопису «Дєло», «важив» станом на 2010 рік на 300 млн. доларів, зараз його статки, за оцінками незалежних аналітиків, оцінюють приблизно в один мільярд доларів. Окрім усіляких зв’язків і впливів, він є власником групи готелів, включно з кращим готелем Молдови кишинівським Nobil, а ще престижними і розкішними Codru та нічним клубом Drive. Йому належать одна з найбільших страхових компаній країни Asito, телеканали Prime, Canal 2, Canal 3, Publika TV, а також радіостанції Prime FM, Publika FM та Muz FM.

2013 року прем’єр-міністр Молдови Володимир Філат також заявляв, що Плахотнюк отримав посаду першого віце-спікера парламенту завдяки тому, що мав за спиною офшорні фірми, вкрадені гроші та злочини, за які він не відповів. При цьому він, очевидно, мав на увазі факт із жовтня 2013 року, коли російська поліція арештувала в московському метро громадянина Молдови Віталія Прока, кілера, що здійснив вбивства на замовлення кількох політиків і бізнесменів на території Молдови та Румунії. Віталієм, окрім поліції Румунії, також цікавилися слідчі органи Італії та Англії, де у березні молдованин не вбив, а лише поранив російського бізнесмена Германа Горбунцова. Прока вже в 16 років отримав свій перший судовий вирок за крадіжку, 1997 року його заарештували за вбивство і засудили до довічного ув’язнення, але завдяки старанням родичів та «друзів» йому скоротили термін до 17 років колонії. А в 2010-му й узагалі амністували. У московському СІЗО Віталий Прока розповів слідчим, що його «янголом-рятівником» був Влад Плахотнюк, оскільки обидва чоловіки походять з одного села Піткшка, а їхні батьки дружили сім’ями. Кілера-рецидивіста звільнили з буцегарні з умовою, що надалі він буде виконувати накази Плахотнюка. Першим замовленням олігарха було вбивство його конкурентів, молдовських бізнесменів Віктора і Віорела Цопа, але кілера напередодні «недоречно» арештували в Москві…

За інформацією глави молдовського народного руху «Антимафія» Серджіу Мокану, Плахотнюк також є головним мафіозі Молдови в галузях торгівлі людьми та рейдерських захоплень бізнесу. А депутат парламенту Олександр Петков повідомив, що «олігарх Влад Плахотнюк причетний до трафіку наркотиків та зброї». До цього ще варто додати контрабанду цигарками, спекуляції з харчовими продуктами та ліками, махінації з нафтопродуктами та гуманітарною допомогою і багато чого іншого. Словом, стандартний «джентльменський набір» східноєвропейського олігарха.

Не дивно, що дедалі більші апетити й нахабство олігарха вивели на головну площу Кишинева сотні людей. Молдовани побоюються, що Плахотнюк може стати президентом країни вже навесні цього року (президента тут обирає парламент). Зараз, висунувши досить довгий список вимог, кишинівський «майдан» пішов на перепочинок. Але, якщо нічого не зміниться, обіцяв повернутися вже на початку березня. «Вони (влада) все ще думають, що «мамалига не вибухає», — каже очільник «Нашої партії» й один із лідерів протестного руху Ренато Усатий. — Що громадяни можуть зібратися на протест тільки за гроші чи за чиєюсь вказівкою. Це не так. Вона вибухає».