Дипломатія «льодовикового періоду»

Хоча лідери США та Росії не прибули до Мюнхена, та в останній день проведення конференції Обама зателефонував Путіну. У розмові наголосив на важливості того, щоб Москва зайняла конструктивну позицію шляхом припинення повітряної кампанії проти опозиційних сил у Сирії. Напередодні світові держави узгодили в Мюнхені мирну угоду щодо Сирії, яка почне працювати через тиждень. Кремль заявив, що Путін у розмові з Обамою наголосив на необхідності створення єдиного міжнародного фронту проти глобального тероризму. А також висловив надію на те, що влада України буде «швидше виконувати свої зобов’язання» в рамках мінського процесу з врегулювання конфлікту на Донбасі. Це була відповідь Кремля на зроблену 13 лютого на конференції заяву держсекретаря США Джона Керрі про те, що Москва не виконала свої зобов’язання в рамках мінських домовленостей, включаючи виведення російських військ з України і повернення кордонів під повний контроль Києва.

Розпочавшись з оптимізму через можливе припинення вогню в Сирії, Мюнхенська конференція завершилася зі слабкою надією. В останній день форуму багато критикували Росію. Президент Порошенко напряму назвав Путіна агресором. Сенатор США Джон Маккейн піддав різкій критиці дії Росії в Сирії та реакцію Заходу на них. Він сказав, що не вірить в успіх мюнхенських домовленостей про припинення бойових дій у Сирії за тиждень. Маккейн пояснив свій песимізм «природою наших супротивників та їхніми амбіціями», натякнувши на сирійське керівництво та Росію, яка надає Дамаску військову підтримку. «Путін не зацікавлений у тому, щоб бути нашим партнером», — впевнений Маккейн. Мюнхенська конференція показала, що Захід поки не визначився, чи вважати Росію у Сирії партнером, суперником чи противником. Маккейн визнав, що Росія фактично стала «ключовим гравцем» у сирійському конфлікті та поклав відповідальність за це на пасивний, на його думку, Захід. Його виступ кілька разів викликав оплески залу.

У Мюнхені Росія продемонструвала бажання говорити із Заходом з позиції сили, а Захід — готовність її ввічливо слухати. «Ми скотилися у часи нової «холодної війни», — ця фраза російського прем’єра Дмитра Медведєва може увійти в історію. До цього і російські лідери, і західні політики заперечували, що прохолода у відносинах між Росією і Заходом, яка сталася після анексії Криму, — це поновлення «холодної війни». Останні й досі так вважають. Державний секретар США Джон Керрі зазначив, що «холодна війна» у минулому. Його німецький колега Франк-Вальтер Штайнмаєр відзначив, що зрозумів слова Медведєва не як констатацію факту, а як попередження.

На відміну від російського прем’єра, який виголосив на конференції жорстку та безкомпромісну промову, більшість західних лідерів явно уникали цього. Агресивною та зверхньою назвали поведінку російської делегації на Мюнхенській конференції американські делегати – сенатор Джон Маккейн та колишній сенатор Джо Ліберман. «Дмитро Медведєв приїжджає сюди і попереджає нас, Захід, що ми не повинні допустити початку нової «холодної війни». Це притому, що саме вони, росіяни, власними руками загарбали Крим, досі мають війська в Україні, а тепер ще знову надіслали війська на Близький Схід», — сказав сенатор Джо Ліберман. Захід і надалі шукає підхід до Росії у нових геополітичних реаліях і робить ставку на дипломатію та деескалацію. Це теж один із підсумків Мюнхена-2016...