«Лагідна» політика Папи
Перші хвилини зустрічі також були фотогенічними: зверхники двох церков обнялися та дивилися один одному в очі. «Ми — брати», — сказав Франциск Кирилу іспанською мовою. Початок розмови транслювали в прямому ефірі. Кирило запитав Папу російською: «Як пройшов політ?». На що той відповів іспанською: «Дуже добре». Вже без телекамер понтифік і глава РПЦ розмовляли впродовж двох годин.
Після зустрічі очільники церков підписали спільну декларацію, в якій закликали міжнародну спільноту допомогти народам Сирії та Іраку. В ній також є заклик забезпечити гуманітарну допомогу «змученому люду» та біженцям.
Папа Франциск і патріарх Кирило уникнули рішучих слів щодо війни в Україні.
Але головним пунктом католицько-православної декларації є заклик до «повернення єдності» двох церков. «Така зустріч — це добрий крок, щоб контакти між двома церквами добре функціонували», — сказав єзуїт, отець-професор Пйотр Ашик, який довгий час був директором Інституту філософії, теологогії та історії у Москві. Інший польський теолог та католицький публіцист, головний редактор телеканалу «Републіка» Томаш Терліковський вказав на інший аспект зустрічі: «Усі заяви папи Франциска, які пролунали впродовж останніх двох років на тему ситуації в Україні, старанно уникали натяку на те, що Росія могла нагнітати цей конфлікт». Він також нагадав, що у спільній декларації, яка була підписана у Гавані, Папа і московський патріарх уникали різких фраз про війну в Україні, обмежуючись висловленням уболівання і закликом до усіх сторін закінчити конфлікт. На думку публіциста, Папа й надалі проводитиме «досить лагідну» політику щодо Москви. Такі дії, — на його думку, будуть ігнорувати інтереси «уніатів та неканонічних православних в Україні».
Зраджені Ватиканом
В Українській греко-католицькій церкві дуже скептично оцінили зустріч Папи Франциска з патріархом Російської православної церкви Кирилом. Статус УГКЦ, яка підпорядковується Ватикану, але дотримується переважно східного обряду, залишається гострою темою у відносинах Римо-католицької церкви і РПЦ. «Безперечно, цей текст викликав глибоке розчарування серед багатьох вірних нашої Церкви та й просто небайдужих громадян України, — прокоментував підсумкову заяву зустрічі предстоятель УГКЦ Любомир Шевчук, якого цитує сайт УГКЦ. — Сьогодні багато хто звертався до мене з цього приводу і говорив, що почувається зрадженим Ватиканом, розчарованим половинчастістю правди в цьому документі і навіть непрямою підтримкою з боку Апостольської Столиці агресії Росії проти України. Я, безперечно, розумію ці почуття».
«З нашого багаторічного досвіду можна сказати: коли Ватикан і Москва організовують зустрічі чи підписують якісь спільні тексти, то нам годі очікувати від цього чогось доброго», — додав він. За його словами, ті пункти у спільній заяві двох церковних лідерів, де згадано про Україну, викликають у нього більше запитань, ніж відповідей. Зокрема, йдеться про 26-й пункт, де сказано, що обидва духовні лідери вболівають з приводу протистояння в Україні і закликають сторони конфлікту до розсудливості й суспільної солідарності. «Пункт 26-й цієї Декларації є найбільш контроверсійний. Створюється таке враження, що Московська патріархія або вперто не зiзнається, що є стороною конфлікту, тобто відкрито підтримує агресію Росії проти України,... або звертається передусім до свого сумління, закликає себе саму до розсудливості, суспільної солідарності та до діяльного будування миру», — сказав очільник українських греко-католиків.
Владика Шевчук наголосив, що саме слово «конфлікт», яке вжите в декларації, є недоречним, бо українці мають на сході своєї країни справу з російською агресією. Ієрарх також доволі скептично поставився до тих пунктів декларації, в яких йдеться про самих греко-католиків та конфесійну ситуацію в Україні. «Про нас написали без консультацій з нами», — підсумував владика Святослав. Він зазначив, що багато українських вірян сприймають спільну декларацію Папи Франциска та патріарха Кирила як зраду греко-католиків Ватиканом, а також висловлену Апостольською столицею підтримку російської агресії.
ДУМКИ З ПРИВОДУ:
Віктор Балога, народний депутат
(партія «Єдиний центр»):
— У всій цій історії з пактом між Ватиканом і Москвою відкритим залишається одне питання — як така подія пройшла повз увагу Президента Порошенка? Це ж не була якась таємна зустріч, вона широко анонсувалася, Москва зробила з цього ціле шоу. А Україна не те що не підготувала контрзаходи, а своїм мовчанням відверто «злила» ситуацію.
Закриваючи очі на такі загрози, Петро Порошенко вбиває шанси на створення Української Помісної Автокефальної Православної Церкви. Сьогодні він — Президент України, а не прихожанин УПЦ МП. Він має думати про державу, а не керуватися власними симпатіями. Тому він як глава держави і як кадровий дипломат, по-перше, мав зробити все, щоб цієї зустрічі не було, або якби вона вже пройшла, то на негативному тлі і без участі предстаників України.
Анатолій Гриценко,
лідер партії «Громадянська позиція»:
— Папа Римський спільною заявою з Московським патріархом перевів російську воєнну агресію проти України у внутрішній «український» конфлікт, з відповідними негативними наслідками для нас iз вами і переможними келихами шампанського в Кремлі. Хтось списує це на необізнаність Франциска, на відміну від Кірілла, у питаннях геополітики. Інші — на неналежну увагу до формулювань тексту з боку тих у Ватикані, хто готував проект документа. Не думаю, що все так необачно просто. Думаю, набагато серйозніше — це позиція. Позиція лідерів західних держав, відтепер підтримана ще й їхньою Церквою... Позиція неадекватна, несправедлива, хибна, боягузлива, аморальна, але такою вона зараз є. Позиція і світської влади на Заході, і влади церковної. Це означає, що відстояти нам свій інтерес стає все важче, і шлях напевно буде довшим. Але маємо відстояти...
Андрій Іллєнко,
народний депутат:
— Уся ця історія зi «спільною заявою» Папи Римського і Гундяєва ще раз загострила очевидне — Україні ТЕРМІНОВО потрібна єдина помісна православна церква з центром у Києві. І це вже не релігійне питання. Це питання національної безпеки. Москва на церковному фронті веде таку саму війну проти України, як і на військовому, економічному чи культурному. І дуже погано, що якщо проти інтересів України у політичній дипломатії працює «мінський формат», то в церковній дипломатії виник такий собі «гаванський» формат...
(цитати з мережі «Фейсбук»)