НАТО ближче до нас, але не ми до нього

12.02.2016

На дводенному саміті міністрів оборони країн-членів НАТО, який закінчився вчора в Брюсселі, глави оборонних відомств ухвалили попереднє рішення про посилення присутності у східній частині Альянсу. Варто зазначити, що йдеться про постійну військову присутність НАТО у Східній Європі. До цього вояки Альянсу перебували в Польщі чи державах Балтії на ротаційній основі. Генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що нові з’єднання мають надіслати чіткий сигнал, що «напад на одного союзника вважатиметься нападом на весь Альянс».

Міністр оборони Польщі Антоні Мацєревич під час зустрічі міністрів оборони НАТО в Брюсселі підтвердив, що Північноатлантичний альянс остаточно прийме рішення про посилення східних кордонів на липневому саміті у Варшаві. «Найважливішим тепер є прийняття основного документа, в якому вказується, що постійна присутність Альянсу на сході Європи є вирішальним пріоритетом найближчого часу. Звісно, будуть ще детальніші роботи військових штабів над конкретними розв’язаннями, проте рішення про постійну присутність НАТО на сході Європи вже прийняте», — додав міністр оборони.

Ідеться про накопичення військової техніки, створення нової інфраструктури, а також чисельнішу присутність багатонаціональних сил. Ці заходи, які, за даними джерел, можуть залучати тисячі військовослужбовців, є частиною планів НАТО, схвалених в основному у відповідь на кризу в Україні й незаконну анексію Росією українського Криму в 2014 році. Зміцнення безпеки Польщі, країн Балтії, Румунії і Болгарії є відповіддю на загрозу з боку Росії. Склад і потужність військових формувань наразі обговорюються. Згідно з інформацією джерел, наближених до перемовин, до Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії та Болгарії можуть направити контингенти чисельністю від 500 до 1000 військовослужбовців кожен. Окрім розміщення сухопутних підрозділів, також планується нарощування сил ВМФ у Балтійському та Чорному морях біля узбережжя шести названих країн.

США планують учетверо збільшити витрати на свою військову присутність в Європі й витрачати на ці цілі 3,4 млрд. доларів щороку. Генсек НАТО запевнив, що ці плани не є намаганням Альянсу загострювати протистояння з Москвою. Навпаки, тепер «вивчається можливість» проведення Ради Росія НАТО для залагодження всіх гострих кутів. Нагадаємо, що з квітня 2014 року Північноатлантичний альянс призупинив військове співробітництво з Росією у відповідь на її дії проти України, але контакти в Раді Росія НАТО на дипломатичному рівні послів тривають.

Навесні 2016 року також має відбутися зустріч у рамках комісії Україна НАТО, але й до цієї події координація України та Альянсу у військово-технічній сфері триватиме в щоденному режимі, запевнив «Радіо «Свобода» один iз високопосадовців НАТО, який відповідає за міжнародну співпрацю. Співрозмовник, який побажав залишитися неназваним, озвучив основні напрями спільної роботи: «Головні завдання співпраці сторони вже визначили. Так, у Києві постійно працює група оборонних консультантів НАТО, які допомагають українським колегам посилювати боєздатність Збройних сил та проводити реформи. Вдосконалюється все — від оперативних планів до системи закупівель і логістики. Окрім того, ми беремо участь у реабілітації військових, поранених під час конфлікту на сході України».

Також він згадав, що НАТО допомагає проводити так зване «гуманітарне розмінування» на сході України, у районах, де припинилися бойові дії і де мінні поля загрожують місцевим жителям. Щодо військово-технічної співпраці, то високопосадовець НАТО уточнив, що Альянс підтвердив право країн-членів індивідуально кооперуватися з Україною, наприклад, німецькі компанії постачають за спеціальною ціною двигуни власного виробництва для нових українських бронетранспортерів БТР-3, БТР-4 і бронемашини «Дозор».

Водночас НАТО уникає збройного втручання в українсько-російський конфлікт, пояснює посадовець Альянсу. «Будьмо чесними: позиція багатьох країн ЄС, які є членами НАТО, — вони не хочуть воювали за Україну. Тож Третьої світової не відбудеться. Водночас світ може і мусить підтримати Україну, посиливши її армію. І Україна здатна сама зменшити загрозу для себе, стаючи сильною та реформованою країною», — визнає посадовець НАТО.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>