Трохи сонця в холодній воді

44-річний житель Миргорода Сергій Юрко два роки вивчав в університеті фізику, а потім — психологію. Та гору в ньому взяв урешті-решт фізик — Сергій захопився винахідництвом у галузі сонячної енергетики. Говорить, що підштовхнула його до цього газова війна Путіна проти України. Першим його дітищем був не надто затратний котел, що працював на дровах. На цьому чоловік не зупинився — почав шукати недорогий спосіб використання сонячної енергії. Спершу створив плоский сонячний колектор. Свій наступний винахід — сонячний концентратор (або, як називає його сам Сергій, сонячний нагрівач) — побудував за відомою у світі сонячною технологією, яка в перекладі з англійської звучить як «параболічний жолоб», та розмістив біля будинку свого брата, де є вільна ділянка землі. Цю ділянку винахідник називає полігоном для випробувань, бо до нинішнього сонячного нагрівача цілi чотири роки випробовував тут його прототипи різних конструкцій, відсіював недоліки. У результаті пошуків, експериментів і народилася ось така сонячна установка. Її недаремно вважають найбільшою за площею в Україні, адже вона містить 29 квадратних метрів фокусуючих дзеркал із металізованої лавсанової плівки, посадженої на листи пінополістиролу.

Сонячну установку можна використовувати і взимку, аби частково замінити газове опалення

«Ви в дитинстві гралися з лінзою, підставляючи її під промені сонця й фокусуючи на чомусь? — запитує Сергій Юрко. — У мого сонячного концентратора такий самий принцип дії. Тільки не скло лінзи, а плівкові дзеркала відбивають сонячні промені на абсорбер, по якому протягнені труби».

Поряд з установкою розміщено велику ємність, де акумулюється вода. Насос подає її з ємності й проганяє по трубах, які, нагріваючись від, так би мовити, «сонячного зайчика», у свою чергу нагрівають воду. Звісно ж, концентратор повністю залежить від сонця. І хоч я завітала на Сергіїв «полігон для випробувань» прохолодного дня, коли не було й натяку на сонце, вода в ємності була досить теплою.

«Вона нагрілася сонячного дня, — пояснює Сергій Юрко. — Якщо ж нагрівається до 60-70 градусів, акумулятор підключається до теплотраси й вода подається до батарей у будинку. Я пробував це робити на початку опалювального сезону, коли було іще не надто прохолодно. Тобто сонячна установка працює цілорічно, хоч узимку, зрозуміло, не настільки ефективна, оскільки сонячної енергії набагато менше. Улітку мій колектор нагріває воду в 40-тонному басейні, розташованому у дворі. Сонячний нагрівач можна використовувати й узимку, аби частково замінити газове опалення будинку. Але для цього його потрібно добудувати хоча б до трьох рядів. У будь-якому разі треба підстраховуватися іншими джерелами теплової енергії. Я так і раджу тим, хто цікавиться сонячними технологіями: достатньо мати ось такий концентратор, аби опалювати з його допомогою приміщення в жовтні-листопаді та березні-квітні, а в холодні місяці підключати газовий котел. На жаль, сонячна активність падає. От, скажімо, на Венері активність сонця принаймні вдвічі вища. А на Землі в опалювальний сезон на квадратний метр припадає, у кращому разі, кілька сотень кіловат-годин теплової енергії. Чому й виникає необхідність збирати її з великих площ».

Які ж технічні показники роботи системи, створеної «кулібіним» із Миргорода? За його словами, отакий ряд плівкових дзеркал загальною площею 29 квадратних метрів здатний щороку виробляти 8 500 кіловат-годин теплової енергії, що еквівалентно спалюванню 1 200 кубометрів газу — зрозуміло, що як у тепловому акумуляторі, так і при проходженні теплотрасою, протягненою до будинку, неминучі втрати тепла.

Новинка має окупитися за три роки або й раніше

Якщо це не нова технологія, скажете ви, то в чому ж тоді заслуга Сергія Юрка? А в тому, що він поставив за мету максимально спростити, а отже, і здешевити сонячну станцію — й добився цього.

— Іноді дивуюся, коли читаю у соцмережах коментарі про те, що мій сонячний концентратор — занадто простий. Я ж свідомо йшов до простоти, — зауважує Сергій Юрко. — Він і справді простий, але в хорошому сенсі слова. Як відомо, чим простіша система, тим вона надійніша. От ця установка стоїть під відкритим небом уже 15 місяців — і їй хоч би що, жодної поламки. До того ж при потребі й ремонтувати її нескладно. Хоч простою вона здається тільки на перший погляд. Насправді створити її під силу хіба що спеціалістам із сонячної енергетики. Саме з такими людьми й спілкуюся — вони живуть у різних куточках України. А щодо затрат на матеріали, то вони становлять 10 євро за квадратний метр установки, тобто в цілому я вклався у 300 євро (це у 20 разів дешевше, порівняно з традиційними колекторами!). Без сумніву, нині настає епоха альтернативних джерел енергії. Проте якщо ви купите в магазині сонячний колектор розміром із квадратний метр за 200 євро, він навряд чи окупиться найближчим часом. Саме недоступність сонячних технологій і заважає переходу в Україні на альтернативні джерела енергії.

— За скільки ж часу окупиться ваш сонячний колектор?

— Дивлячись як його використовувати. Якщо врахувати нагрів води в басейні й опалення будинку, то приблизно за три роки, — стверджує винахідник. — Якщо ж встановити ось таку сонячну станцію з метою постачання гарячої води на підприємство, то вона окупиться й за півтора року.

Цікаво, що свій винахід Сергій Юрко не патентував і не збирається цього робити, а креслення своєї сонячної установки роздає через інтернет усім охочим — уже переслав їх, говорить, приблизно 1.5 тис. До того ж, кілька однодумців придбали в нього окремі секції, аби протестувати їх і потім виготовляти самим. На запитання, чому не прагне до патенту на свою новинку, Сергій відповідає: «Потрібно розуміти, що 99 відсотків винаходів так і не втілюються в життя й не виходять на ринок через те, що винахідники, сподіваючись заробити на своїй геніальності «бабло», потрапляють у своєрідну пастку. Я ж просто не хочу, аби моє дітище потрапило до отих 99 відсотків, тому й зайняв ось таку відкриту позицію. І це вже дає перші плоди — маю можливість заробляти на прожиття. Збираюся відкрити й фірму, яка допомагатиме створювати сонячні колектори».

Миргородець переконаний, що сонячне опалення реальне й вірить, що воно поступово приживатиметься в Україні, а років через 20-30 узагалі витіснить газові котли й стане поза конкуренцією. «Епоха газового котла закінчується, — пророкує він. — І якби я не створив ось такої сонячної установки, її неодмінно створив би хтось інший. На жаль, для середньостатистичного українця вона все ще дороге задоволення. От чому стільки уваги приділяю подальшому здешевленню сонячних колекторів — тільки за такої умови вони будуть конкурентоздатними. Уже зараз дійшов висновку: ось таку установку площею 29 квадратних метрів, як у мене, можна здешевити до 200-150 євро (тобто до 7-5 євро за квадратний метр). А якщо виготовляти її з підручних матеріалів, то буде іще дешевше».

Загалом у Сергія Юрка є багато всіляких ідей, пов’язаних із сонячною енергетикою. Скажімо, є ідея великого сезонного теплового акумулятора, у якому влітку тепло акумулювалося б, а взимку витрачалося, і навіть задумка багатофункціональної сонячної станції — свого роду сонячної котельні. Тобто можливості повністю замінити газове опалення є. Потрібно тільки, вважає прогресивний чоловік, щоб українці цього хотіли й не боялися експериментувати.