Катерина Одарченко: Яценюк може уникнути відставки

— Пані Катерино, 16 лютого уряд звітуватиме перед Верховною Радою. Далі можливі три варіанти розвитку подій. Перший: депутати ухвалюють звіт і зберігають для уряду статус-кво. Другий: депутати визнають роботу Кабміну незадовільною, і він йде у відставку. Третій — проміжний: у відставку йде частина урядовців, Кабмін переформатовують, а Яценюк зберігає за собою посаду. Ваш прогноз: який із цих сценаріїв є найбільш вірогідним?

— Вірогідним є той варіант, за яким відставка Арсенія Яценюка не відбудеться. Поясню, чому. Ми бачимо деяку проблему з централізацією влади Президента — його вплив на свою фракцію лишається значним. Навіть попри те, що хтось з депутатів має окремий погляд на події, фракція все одно голосує досить дисципліновано. Зберігається президентський вплив і на спікера ВР Гройсмана, і на кулуари. Наші закордонні партнери, отримуючи відповідну аналітику, бачать, що за умови відсутності противаги в особі Арсенія Петровича, вплив на Кабмін триватиме й надалі. Такий дисбаланс може призвести до перевиборів, а перевибори — до реваншу тих сил, які не в захваті від нашого європейського курсу. Зваживши на всі ризики, я прогнозую, що відставки Кабміну не буде.

— Але на противагу президентському впливу можна було б знайти й іншу персону. Навіть у надрах того ж таки «Народного фронту».

— У цьому контексті обговорювали кандидатуру Олександра Турчинова. Але, можливо, він не є добрим варіантом для Президента в його ситуативному партнерстві з «Народним фронтом». Згадаймо, з яких причин Турчинов свого часу пішов від Юлії Володимирівни — далася взнаки втома від перебування на другорядних ролях. Амбіції цього політика роблять його незручним для такого призначення.

Є, безумовно, й інші варіанти. Скажімо, Саакашвілі. Він не стане Прем’єром, бо Прем’єр — це велика відповідальність, для якої недостатньо самих лише піар-методів. Тим паче, коли зараз його політичний рух набуває підтримки, Саакашвілі вигідніше підтримувати імідж борця з корупцією, акумулювати під себе нових представників та одночасно нейтралізувати антирейтинг БПП тим, що він, Саакашвілі, перебуває з ними в одній команді. Здається, така стратегія є більш вигідною, аніж бажання бути Прем’єром.

Стосовно Наталії Яресько. Вона має потенціал для комунікації на Заході, але й вона навряд чи посяде крісло голови уряду, хіба що в ранзі «в.о». Але це може тривати недовго, бо вона — пов’язана з Президентом і позбавлена підтримки малого та середнього бізнесу. Останній її проект податкової реформи не задовольнив людей, котрі прагнули лібералізації податкового законодавства. Це робить її гіпотетичне перебування «в.о.» Прем’єра доволі недовготривалим.

Якщо виходити з такого досить поверхневого аналізу і навіть не брати до уваги розстановку урядових сил, які контролюють фінансові потоки, зрозуміло, що ситуація з урядом скоріше за все не зміниться. Однак головна проблема в тому, що наразі відсутня стратегія розвитку держави. Стратегії розвитку пишуть політикам команди технологів та піарщиків. Тобто вони видають продукт медійний, продукт комунікацій замість документів, придатних до використання в державній політиці. Це тривожний фактор. До того ж відсутність стратегії формує в суспільстві лівацькі настрої, тому партіям, які побажають зайняти «ліві» ніші, забезпечена підтримка на майбутніх виборах.

— Якщо не буде відставки уряду, як у такому разі складатиметься доля коаліції?

— Доля коаліції залежить не лише від ставки уряду. Багато що залежатиме від позицій та результатів торгів між «Батьківщиною», «Самопоміччю» та електоральних симпатій партій. Хоча насправді вибори зараз невигідні нікому. Як мінімум, виборча кампанія будь-якої партії обійдеться їй у 20 мільйонів доларів. Це означає, що лідерам потрібно знайти або одного «великого» інвестора, або декількох дрібних. Чи є такі інвестори зараз у «Батьківщини» та «Самопомочі»? І чи вдасться цим партіям суттєво збільшити свою присутність у парламенті? Гадаю, ні. Вони можуть наростити присутність у ВР, але не надто помітно. Суттєво додадуть у рейтингу Опозиційний блок, «Відродження», «Наш край». Можливо, також УКРОП, якщо він зуміє провести правильну стратегію.

— Тобто дострокових парламентських виборів ви не прогнозуєте?

— Навесні ми побачимо, як голосуватимуть «Батьківщина» та «Самопоміч» за зміни до Конституції. Це стане своєрідною точкою верифікації: чи рухаємося ми далі, чи розпускаємо коаліцію. Цей момент є вкрай болісним для Президента. Бо навіть якщо вдасться проголосувати за Конституцію, наступний камінь спотикання — голосування за законопроект щодо виборів на тимчасово окупованих територіях. Ось на ці пункти слід звернути максимальну увагу.

— Отож, на вашу думку, якщо дострокові вибори й відбудуться, то через незгоду окремих фракцій чи політсил із переписуванням Конституції?

— Принаймні такий варіант видається вірогіднішим, аніж розпад коаліції через переформатування уряду. Більш болюче питання дотримання Мінського формату може радикально змінити електоральні настрої та вподобання.

— Ви зауважили, що наші закордонні партнери зацікавлені у створенні противаги владі Порошенка. Отож, якщо Яценюк залишиться на своїй посаді, їх має це задовольнити. Проте, з іншого боку, відставка міністра економіки Абромавічуса викликала гостру реакцію 11 дипломатів країн «великої сімки», США та Канади. Чи «пробачать» українському уряду таку відставку і чи отримає Кабмін Яценюка наступний транш кредиту, враховуючи, що один із тих чиновників, кого на Заході вважають реформатором, цей самий Кабмін залишив?

— Ситуація із цим, я б сказала, «стабільно тривожна». Раніше Ян Томбінські (голова представництва ЄС у Україні. — Авт.) висловив абсолютно чітку позицію щодо Шокіна, але ми її проігнорували. Тепер озвучена позиція щодо Абромавічуса — і також проігнорована. Я вважаю, що на наступний транш від МВФ впливатиме передусім українська позиція щодо Мінських домовленостей, а от за якої умови нам точно не дадуть кредит — це якщо Україна знову піде на вибори, і Заходу доведеться звикати до нових українських партнерів та шукати з ними нові точки дотику. Але я хочу зауважити, що підтримка Європи — це не лише глобальні кредити, це й проекти, направлені на підтримку енергозбереження або гуманітарних програм. І ось такі речі корелюють передусім із внутрішньою стабільністю в країні, якій дають оцінки численні моніторингові місії, зокрема й неурядових організацій Євросоюзу.

— Як можна пояснити те, що рейтинг Прем’єра Яценюка впав практично до нульової позначки, а рейтинг Президента Порошенка, на адресу котрого також звучать обвинувачення в корупції, і досі є достатньо високим?

— Прем’єру бракує комунікації з соціумом, а Президент, котрий відповідає, зокрема, за сферу міжнародних стосунків та за оборону, має краще інформаційне позиціонування, аніж Прем’єр. Цей чинник впливає на президентський рейтинг. До того ж не забуваймо, як переманював БПП лідерів суспільної думки до своїх структур. Та й пан Ложкін (голова Адміністрації Президента. — Авт.) є зовсім непоганим піар-менеджером. Присутність Президента в медіа та його наголос на певних своїх успіхах робить його інформаційну кампанію більш якісною та довгостроковою.

— І все ж — попри так добре організовану інформаційну кампанію — ви бачите якісь передумови, за якими в країні могли б відбутися ще й дострокові президентські вибори?

— Таке може статися завдяки «якісній роботі» певних сил, зокрема Опозиційного блоку, але я поки все ж не бачу людей, здатних організувати таку кампанію. Жорстка критика Президента за переформатування Конституції і наполягання на імпічменті — це радше гіпотетична модель, аніж віддалена реальність.