Вітаю шановних «УМівців». Бажаю Вам щастя, здоров’я, ще більших успіхів у творчій праці. Уже 15 років передплачую і читаю «Україну молоду». Вона «припала до смаку» не лише мені, а й усій моїй родині. Тому й вважаємо її своєю і не зраджуємо їй. Оце прочитав у Вашій газеті, що триває збір підписів під петицією до Президента щодо оголошення десятиріччя української мови, і вирішив: хай і мій підпис долучиться до неї.
А ще надсилаю Вам таку замальовку з життя.
Як прийнято у православних християн, перед Великоднем люди йдуть до церкви, аби очистити свою душу й совість від гріхів. Так вчинила і бабуня Тетяна. Під час богослужіння вона щиро молилася, а після його закінчення отець Миколай покликав прихожан до сповіді. Вона першою підійшла до нього. Він, як і годиться, накрив її епитрахиллю, перехрестив і питає: «Які гріхи маєте?» — «Ой, отче, маю гріха великого. В Біблії написано, що не можна того чинити й бажати іншому, чого собі не бажаєш, а я побажала смерті одній людині». — «Кому?» — тихо спитав священик. «Путіну...» — «Якщо Путіну, то гріха не буде, адже він великий грішник. На його совісті не одна війна, не сотні, а тисячі смертей. Це і вбиті чеченці, дагестанці, грузини. А тепер за його велінням на Донбасі гинуть українці, а на Близькому Сході — сирійці. Гріха не буде», — заспокоїв стареньку священик.
Дмитро КОРЗУН, ветеран війни і праці
Славута, Хмельницька область