Двері відчинено, але вхід заборонено

10.02.2016

Грузія може не розраховувати на отримання під час саміту НАТО у Польщі плану дій з набуття членства в Альянсі, дав зрозуміти представник генсека НАТО у справах Кавказу та Центральної Азії Джеймс Аппатурай. Про це повідомляє «Радіо «Свобода» з посиланням на слова Аппатурая в інтерв’ю грузинському громадському телебаченню ГПБ. Аппатурай, який також є заступником генсека НАТО з політичних питань та політики безпеки, «порадив грузинській владі та суспільству зосередитися на практичних кроках у напрямку розвитку відносин із Північноатлантичним альянсом і наближення до стандартів НАТО, замість лише концентруватися на справі отримання плану дій з набуття членства».

Ідеться не про шлагбаум на шляху розширення НАТО взагалі, бо MAP (Membership Action Plan) — план дій з набуття членства — вже отримали Чорногорія, Македонія та Боснія і Герцеговина. Йдеться, швидше, про здійснення реальних, а не декларативних кроків у політичній, військовій, економічній та правовій галузях, щоб країна насправді відповідала критеріям НАТО. «У справі надання MAP для Грузії серед членів Альянсу ще немає повної згоди» — визнав Аппатурай у розмові з грузинським телебаченням. Але пообіцяв при цьому, що «час прийняття політичних рішень раніше чи пізніше надійде».

Перспективу вступу Грузії до Альянсу відкрито на саміті НАТО у квітні 2008 року. Але спротив Німеччини й Франції, які побоювалися зростання напруження у відносинах iз Москвою з цього приводу, унеможливив тоді надання Тбілісі, як і Києву, плану дій на шляху до членства, але Грузії, на відміну від України, тоді чітко пообіцяли, що вона може розраховувати на вступ до Альянсу в майбутньому. Під час саміту НАТО у травні 2012 року ще раз було підтверджено, що двері Альянсу залишаються для Грузії відчиненими. На саміті НАТО у Ньюпорті у вересні 2014 року Альянс пообіцяв, що допоможе Грузії прилаштуватися до вимог НАТО.

Невідомо, що насправді стало причиною відмови у наданні Тбілісі плану дій на саміті НАТО у Варшаві 8-9 липня, чи насправді неготовність Тбілісі, чи все ж більше тиск Москви, яка взагалі відкидає як цілковито неприйнятну перспективу наближення Альянсу до кордонів Росії, бо це «дестабілізує» безпеку в регіоні поки вона «стабілізує» її в Абхазії, Північній Осетії, Криму та на Донбасі. Глава МЗС Росії Сергій Лавров взагалі охарактеризував політику розширення НАТО «продовженням епохи холодної війни». Можливо тому українське керівництво взагалі «не рипається» в цьому питанні. Минулого тижня Верховна Рада навіть не підтримала законопроект про вищий рівень відносин України з НАТО, яким передбачалося замість Інформаційного центру НАТО в Києві відкриття повноцінного посольства Альянсу та закріплення земельної ділянки під його будівництво.

«Радіо «Свобода» наводить слова міністра оборони Грузії Тінатіна Хідашелі, який заявив нещодавно: якщо його країна не отримає в Варшаві плану дій, то на парламентських виборах у Грузії 2016 року до влади можуть прийти проросійські сили, оскільки грузинське суспільство тоді взагалі розчарується у прозахідному курсі Грузії. Ці слова можна повністю перенести і на українську ситуацію.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>