Двері відчинено, але вхід заборонено

Грузія може не розраховувати на отримання під час саміту НАТО у Польщі плану дій з набуття членства в Альянсі, дав зрозуміти представник генсека НАТО у справах Кавказу та Центральної Азії Джеймс Аппатурай. Про це повідомляє «Радіо «Свобода» з посиланням на слова Аппатурая в інтерв’ю грузинському громадському телебаченню ГПБ. Аппатурай, який також є заступником генсека НАТО з політичних питань та політики безпеки, «порадив грузинській владі та суспільству зосередитися на практичних кроках у напрямку розвитку відносин із Північноатлантичним альянсом і наближення до стандартів НАТО, замість лише концентруватися на справі отримання плану дій з набуття членства».

Ідеться не про шлагбаум на шляху розширення НАТО взагалі, бо MAP (Membership Action Plan) — план дій з набуття членства — вже отримали Чорногорія, Македонія та Боснія і Герцеговина. Йдеться, швидше, про здійснення реальних, а не декларативних кроків у політичній, військовій, економічній та правовій галузях, щоб країна насправді відповідала критеріям НАТО. «У справі надання MAP для Грузії серед членів Альянсу ще немає повної згоди» — визнав Аппатурай у розмові з грузинським телебаченням. Але пообіцяв при цьому, що «час прийняття політичних рішень раніше чи пізніше надійде».

Перспективу вступу Грузії до Альянсу відкрито на саміті НАТО у квітні 2008 року. Але спротив Німеччини й Франції, які побоювалися зростання напруження у відносинах iз Москвою з цього приводу, унеможливив тоді надання Тбілісі, як і Києву, плану дій на шляху до членства, але Грузії, на відміну від України, тоді чітко пообіцяли, що вона може розраховувати на вступ до Альянсу в майбутньому. Під час саміту НАТО у травні 2012 року ще раз було підтверджено, що двері Альянсу залишаються для Грузії відчиненими. На саміті НАТО у Ньюпорті у вересні 2014 року Альянс пообіцяв, що допоможе Грузії прилаштуватися до вимог НАТО.

Невідомо, що насправді стало причиною відмови у наданні Тбілісі плану дій на саміті НАТО у Варшаві 8-9 липня, чи насправді неготовність Тбілісі, чи все ж більше тиск Москви, яка взагалі відкидає як цілковито неприйнятну перспективу наближення Альянсу до кордонів Росії, бо це «дестабілізує» безпеку в регіоні поки вона «стабілізує» її в Абхазії, Північній Осетії, Криму та на Донбасі. Глава МЗС Росії Сергій Лавров взагалі охарактеризував політику розширення НАТО «продовженням епохи холодної війни». Можливо тому українське керівництво взагалі «не рипається» в цьому питанні. Минулого тижня Верховна Рада навіть не підтримала законопроект про вищий рівень відносин України з НАТО, яким передбачалося замість Інформаційного центру НАТО в Києві відкриття повноцінного посольства Альянсу та закріплення земельної ділянки під його будівництво.

«Радіо «Свобода» наводить слова міністра оборони Грузії Тінатіна Хідашелі, який заявив нещодавно: якщо його країна не отримає в Варшаві плану дій, то на парламентських виборах у Грузії 2016 року до влади можуть прийти проросійські сили, оскільки грузинське суспільство тоді взагалі розчарується у прозахідному курсі Грузії. Ці слова можна повністю перенести і на українську ситуацію.