Згаслий феномен

02.10.2004
Згаслий феномен

Цікаво, чи можна за «цікаві досліди» Джексона отримати Нобелівську премію?

      В американських університетах нова «фішка» — конференції, скликані для обговорення поп-зірок. Першим об’єктом дослідження, як не дивно, став «феномен» згаслого й збанкрутілого кумира мас — Майкла Джексона. Студенти й викладачі провідних вищих навчальних та наукових закладів зібралися в Нью-Йорку й спробували дослідити сексуальні, расові й артистичні аспекти кар’єри колишнього ідола. Прикметно, що при цьому вони старанно уникали теми суду над Майклом, що досі триває й потроху повертається на користь Джексона, у справі про розбещення малолітніх, і говорили переважно про унікальний шлях чорношкірого хлопця з небагатої сім’ї до вершин світової слави. Так само поза полем уваги лишилося падіння співака з вершини наприкінці 1990-х років.

      Натомість учені учасники дискусії торкнулися вибілення Джексоном кольору шкіри. Тодд Грей, колишній особистий фотограф зірки, розповідав аудиторії про прохання Майкла ретушувати його фотографії, аби він виглядав більш світлошкірим. Згадали й про те, що керівництво звукозаписувальних компаній бажало бачити виконавця на фото більш мужнім, проте сам Майкл вважав за краще фотографуватися, цілуючи звіряток та обіймаючи Міккі Мауса.

      Сет Зільберман, професор Йєльського університету, назвав Джексона «багатогранним чорношкірим артистом ХХ століття». Аспірант з Гарварду Нора Моріссон відзначила співака за те, що в своїх творах він присвятив чимало уваги расовим і статевим проблемам. Погодилися, зрештою, на тому, що навіть з атрофованим унаслідок численних пластичних операцій носом та проблемною шкірою Майкл — «шматок мистецтва, що зробив себе сам».

      Планується, що одна з наступних подібних конференцій буде присвячена Мадонні.