«Лікарю, я не симулянт...»

Важка «післямова» до грипу

«Перехворіла грипом, було дуже важко, ледве вийшла з недуги, — розповідає 32-річна киянка Наталя. — Тепер маю повертатися до роботи: мій лікарняний вичерпався. А сили працювати зовсім немає. Мусила знову звернутися до лікаря. Поставив діагноз — вегето-судинна дистонія. Каже, так часто буває після грипу. Але при цій недузі від роботи не звільняють. Як бути — не знаю... Зосередитися на своїх професійних обов’язках не виходить: цілковите безсилля...»

Ольга Шидловська, лікар-терапевт із багаторічним досвідом роботи, каже, що вегето-судинна дистонія (ВСД) часто виникає (або загострюється) після того, як людина перехворіла складною вірусною недугою, зокрема грипом. Вірус ослаблює організм, відчутно впливає на стан нервової системи, на функціональну спроможність серця і судин. Людині раптом починають докучати сильні головні болі і запаморочення, прискорене серцебиття, навалюється страшенна втома. Таким чином проявляє себе ВСД, або (як її ще називають) нейроциркулярна дистонія.

«Так трапляється через невідповідність у регуляції нервової системи, коли організм не зовсім адекватно реагує на внутрішні зміни, а також на фактори зовнішнього середовища, — пояснює лікар-невропатолог Олександр Зацаринний. — Якщо цей стан вчасно не врівноважити, не заспокоїти нервову систему ліками чи за допомогою психотерапевтичних сеансів, то організм починає «пробуксовувати» на рівні багатьох систем. Хворого турбують періодичні головні болі, які то виникають, то зникають упродовж дня, неприємні відчуття в області серця, плаксивість, відчуття розбитості, з’являється нервозність, депресія».

Вегето-судинна дистонія — діагноз суперечливий. Адже не всі лікарі його визнають. Часто недугу «розбирають» на багато різних діагнозів — невроз, тахікардія, мігрень — тоді як лікувати недугу необхідно комплексно. При ВСД порушується більшість функціональних систем організму. Це дуже неприємний і небезпечний стан.

«ВСД, якщо на неї вчасно не звернути уваги, створює «поживне» тло для багатьох хвороб, — пояснює Олександр Васильович. — Звідси, зокрема, й інсульти, які «молодшають». Діагноз вегето-судинна дистонія найчастіше ставлять людям від 16 до 45 років. Причини недуги — несприятлива екологічна ситуація і реакція на неї людського організму, ненормований робочий день і брак фізичної активності, спадковість. А ще кількість хворих на дистонію у сотні разів збільшують стреси, спричинені різними негараздами — від дрібних побутових скандалів до загальнолюдських трагедій. Як «післямова» до грипу ВСД також настає дуже часто».

Серце болить, а кардіограма в нормі

Недугу складно діагностувати, оскільки прояви ВСД можуть «пасувати» до багатьох хвороб. Вегето–судинна дистонія, за словами фахівців, належить до тих недуг, які можна встановити тільки за їх симптомами. При ВСД немає структурних змін у мозку, а інші методи діагностики не вказують на суттєві зрушення в організмі. Скажімо, шлунок болить, а лікар не знаходить жодних патологій у роботі шлунково-кишкового тракту; болі в серці не дають заснути, а кардіограма в нормі, як і основні аналізи, що їх зазвичай призначає терапевт. Людина хвора, а лікар недугу «не бачить». Тому медики часом не вірять, що людина хвора, і звинувачують пацієнта в симуляції та ухилянні від роботи. А хворому насправді бракує сили жити. Адже при ВСД, як підтвердили недавні дослідження, порушується тонкий баланс між найважливішими відділами вегетативної нервової системи — симпатичним і парасимпатичним. Тому всі симптоми хвороби ґрунтуються на дисбалансі внутрішніх біохімічних та фізіологічних процесів.

Медики поділяють вегето-судинну дистонію на чотири типи: гіпертонічний, гіпотонічний, кардіальний і змішаний. Найчастіше, за спостереженнями лікарів, зустрічаються гіпертонічний і кардіальний різновиди.

«Коли людина скаржиться на поколювання, тяжкість в області серця, відчуття неритмічного чи прискореного серцебиття, її турбує кардіальний тип ВСД, — зауважує лікар-кардіолог Валерій Шаповал. — Якщо дистонія гіпертонічного типу, тиск «скаче» вгору — найчастіше до 140/90 і 150/90 міліметрів ртутного стовпчика. Часом непросто відрізнити ВСД від гіпертонічного кризу. Перша ознака, що вказує на дистонію, — тиск, який постійно, без видимих причин, змінюється впродовж дня. Іноді гіпертонічний тип дистонії протікає безсимптомно, і зафіксувати його можна лише при регулярному вимірюванні тиску. Натомість гіпотонічний тип недуги, окрім нестійкого і пониженого тиску, сигналізує про себе дратівливістю, відчуттям страху, пацієнт може мати запаморочення і навіть непритомніти. Змішаний тип дистонії об’єднує всі згадані ознаки».

ВСД, за словами лікарів, може турбувати людину роками. З часом хвороба або минає — з допомогою вдало підібраного лікування і коригування способу життя, або переростає в інше захворювання — скажімо, в артеріальну гіпертензію.

Удосталь спіть і не конфліктуйте

Як зазначають фахівці, окремого ефективного способу лікування, одночасно спрямованого на усунення всіх симптомів ВСД, не існує. З допомогою медикаментів можна лише підтримати серце і втамувати головний біль. «Оскільки ВСД — насамперед сукупність симптомів, то і лікування має бути комплексне, — пояснює Валерій Шаповал. — Важливо усунути основні фактори–провокатори недуги — стреси, перевтому, безсоння. Потрібно більше рухатися, зайнятися лікувальною гімнастикою».

Вкрай важливо, аби судинна система була в тонусі. Досягти цього можна завдяки водним процедурам. Допоможуть контрастний душ, гідромасаж (приймаючи душ, періодично змінюйте напір води), обливання холодною водою. Такі процедури тренують організм, судини і нервову систему, покращують кровообіг, стимулюють обмін речовин і лімфотік. Стане в пригоді лікувальний масаж, який піднімає загальний тонус організму. «Якщо відчуваєте, що нерви «розхитуються» — пийте заспокійливе, — радить кардіолог. — Бажано — на рослинній основі: настоянку собачої кропиви, заспокійливі чаї. Але схему і дозу препаратів має призначити фахівець».

У таких ситуаціях допомагає аутотренінг. Його техніку допоможе опанувати психотерапевт. А загалом, за словами лікарів, успіх у боротьбі з вегето-судинною дистонією часто залежить від повної зміни способу життя. Насамперед, слід дотримуватися режиму праці та відпочинку, спати 7—8 годин. Уникайте конфліктів на роботі, вдома, з друзями. І — найголовніше — позбувайтеся шкідливих звичок (алкоголь, тютюнопаління), які суттєво підривають здоров’я».