Гайку перетиснули — «Свободу» надщербили

Топовою політичною новиною цими днями на Вінниччині стала інформація, що депутат облради, одна зі знакових фігур обласного осередку ВО «Свобода» Володимир Барцьось зі скандалом вийшов із партії. Молодий політик різко розкритикував діяльність обласного керівництва ВО «Свобода», а у відповідь отримав звинувачення у шантажі.

Один у полі воїн

Цей вибух місцевого масштабу почав визрівати ще на першому засіданні сесії обласної ради нового скликання. Тоді депутат у сесійній залі висловив незгоду з підтримкою більшості на посаду голови обласної ради «порошенківця» Анатолія Олійника. Володимир Барцьось завжди вважав нинішнього голову облради ідейним опонентом і відкрито критикував його, втім це постійно робив і обласний осередок «Свободи». Тому депутат не погодився з такою неоднозначною і непослідовною поведінкою партії після виборів. Нагадаємо, голову облради у Вінниці вибрали під вигуки «Ганьба!». Нового керівника активісти звинувачують у подіях (штурмi ОДА) 6 грудня 2014 року, сприянню «ширці» з «регіоналами». І чи не найбільшим для них шоком стало те, що саме «Свобода» вкупі з «Батьківщиною» навіть задля годиться не виставили свою альтернативну кандидатуру, таким чином повністю підігравши владі.

«Сьогодні у вінницькій міській та обласній організаціях ВО «Свобода» проводиться, на мій погляд, політика подвійних стандартів та переслідування інакодумців, про що я зобов’язаний сказати вголос. Керівництво партії ставилось лояльно до цього призначення. А я не міг мовчати. Ще тоді від мене вимагали вийти з партії, але я не погодився. Сподівався, що з часом ситуація залагодиться. Але вона тільки загострювалась. Серед партійців почали розпускати чутки, нібито я продажний, що пішов у депутати заради власної вигоди. Але останньою краплею стало те, що однопартійці вдалися до інтриг, щоб згладити гострі кути у проекті рішення обласної ради щодо засудження політичних переслідувань. А у перспективі — зірвати його прийняття. Мій проект узагалі не брався до уваги. Принаймні саме так усе виглядало», — поділився з «УМ» Володимир Барцьось.

За його словами, у партії наразі склалася нездорова атмосфера, коли до членів, які не згодні з позицією керівництва, починають ставитися упереджено та чинити на них тиск.

«Свобода» співпрацює з владою?

У свою чергу, керівник обласної організації ВО «Свобода» Олексій Фурман повідомив, що Володимира Барцьося виключили з партії ще два місяці тому, нібито за шантаж.

«Коли він звільнився з посади прес-секретаря колишнього голови облради Сергія Свитка і не мав роботи, то вимагав, щоб я посприяв йому у знаходженні якоїсь посади. Я відмовився і сказав, що не піду з таким проханням до Олійника. За таку поведінку ми його і виключили з партії», — розповів Фурман.

Щоправда, протягом двох місяців, виступаючи на сесіях облради, Барцьось представлявся від «Свободи» і ніхто з колишніх соратників цього не заперечував. Та й сам нинішній голова облради Анатолій Олійник заперечує те, що з ним велись якісь перемовини з приводу працевлаштування Барцьося.

Після заяв керівництва обласного осередку скандал почав набирати обертів: депутат погрожує розкрити партійні «договорняки», спростувавши заяву свого колишнього партійного боса щодо «шантажу» та (про всяк випадок) виставив в iнтернеті свою заяву про звільнення з роботи, підписану ще 30 листопада 2015 року.

«...Я не маю наміру вести війну проти однопартійців, я лише захищаю своє чесне ім’я, яким дорожу, — заявляє непокірний політик. — Звісно, якби партія від початку декларувала допустимість таких політичних компромісів, можливо, я б теж проголосував. Але «Свобода» — не «Батьківщина» чи будь-яка інша ліберальна партія, до неї планка вимог значно вища. І під час місцевих виборів проголошувались зовсім інші засади та гасла. Дотримання партійної дисципліни мобілізує членів партії та робить їх відповідальними — з цим важко не погодитися. Проте коли партдисципліна стає вищою за інтереси громади, вищою за політичні переконання, я не підтримую такий диктаторський підхід і вважаю його вкрай шкідливим», — переконаний Володимир Барцьось.

Загнати в кут вирішили на вотчині

У свій час «УМ» зазначала, що ціною питання можливих домовленостей вищого партійного «свободівського» керівництва із київськими «смотрящими» могло бути закриття справ проти «свободівців», котрі перебували під слідством після подій біля ВР 31 серпня минулого року. Але якщо місцеві вибори стали репетицією наступних парламентських, то лідери партій, напевне, вже мають із чого винести уроки та швиденько зробити висновки. Адже чутки про достроковість парламентських виборів можуть стати реальністю. Партійна дисципліна — це, звичайно, добре, а що робити, якщо вона йде врозріз зi справедливістю, яку очікують громадяни і про яку кричать перед виборами всі без винятку партії? І що робити, якщо в епіцентрі подібних скандалів опиняються знані хоч і молоді, але досвідчені політики-націоналісти?

Насправді ми вже знаємо, що партійні діячі, владні функціонери, котрих витягує не працюючий ліфт, а катапульта, навіть якщо їх підтримують ідейні партії, — це далеко не свіжа кров, котра так потрібна для оновлення.