Тільки у Києві є унікальне «їстівне» вікно на вулиці Богдана Хмельницького, за два кроки від Хрещатика. Відома у СРСР сосиска в тісті зараз має той самий смак, що і 35 років тому. Відкрите 8 лютого 1981 року віконце завжди манить до себе приємним запахом смажених перепічок. Змінилася лише ціна: спершу сосиска коштувала 22 копійки, зараз — 10 гривень. Київська перепічка — перший український фастфуд, який зберігся ще з радянських часів та є одним із кулінарних брендів столиці. При цьому не поступається популярністю у народі ні котлеті по-київськи, ні «Київському торту».
Успіх закладу — в унікальному рецепті. На перший погляд, ніби й нічого складного: дріжджове тісто та сосиска, обсмажені у фритюрі. Але це тільки на перший погляд. Якщо спробувати перепічку в будь-якому іншому закладі Києва — миттєво відчуєш різницю. Олеся, менеджер іноземної компанії, говорить, що для неї споживання сосиски в тісті — це майже святковий ритуал, коли у вихідний день можна погуляти з друзями по місту, а потім вистояти чергу та пригоститися цією смакотою. «Я люблю шкідливу їжу, мені смачно», — ділиться вона з «УМ». Психолог Євгенія Томашевська пояснює бажання дорослих споживати нездорову їжу тим, що заборонене завжди приваблює, але як киянка вона підтверджує, що за багато років перепічка стала своєрідною пам’яткою. «Для мене це не просто сосиска в тісті, це «Київська перепічка». Сенс у тому, що ти з’їдаєш цю перепічку саме поруч із місцем продажу. В цьому є своя чарівність, що ти куштуєш її просто на вулиці, на свіжому повітрі. Оце — кайф», — каже «УМ» Євгенія.
Цікаво, що кіоски з вивіскою «Київська перепічка» є і в інших районах міста. Біля метро «Мінська» можна придбати 100-грамовий пиріжок виробництва цеху на Куренівці за 4 гривні, а поруч зі станцією метро «Петрівка» — майже вдвічі більший власного виробництва — за 6 гривень. Продавці обох яток визнали, що до сосисок із Хрещатика вони не мають жодного стосунку, а на Петрівці з гордістю сказали, що назва одна, а перепічки різні, бо в кожного кухаря свій рецепт. Кияни також підрахували, що черга біля «вікна» рухається зі швидкістю два метри за хвилину. Кого в ній тільки немає — і студенти, і пенсіонери, туристи і навіть поважні чоловіки у дорогих костюмах і краватках. Українська версія хот-дога до смаку кожному. І нехай без зайвого пафосу, але саме цей заклад iз-поміж 900 ресторанів Києва посів у «Тріп Едвайзорі» (порадник для туристів — «24» ) 21-ше місце, з достойним рейтингом 4,5.