Пане Президенте! Звертаємось до вас стосовно пільг, які у нас намагаються забрати, і просимо надати обґрунтовану відповідь.
Наші родини в 1945-46 роках були евакуйовані з Польщі до України, колишньої УРСР, проти їхньої волі. На підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. №3551-VIII (далі закон) ми 2001 року, а хто пізніше через суд зверталися до соцзабезу, отримали статус учасника війни, відповідно стали користуватися пільгами згідно з цим законом. На вісім років держава позбавила нас права користуватися пільгами. Про закон ми довідалися випадково.
Від 1 липня 2015 року комунальні служби надають нам рахунки за їхні послуги без урахування належних нам пільг, керуючись Законом України від 28.12.2014р. №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» і Постановою Кабінету Міністрів України від 4.06.2015р. №389 про затвердження «Порядку надання пільг окремим категоріям громадян із урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї». Залишили пільги особам, розмір пенсії яких не перевищує 1710 грн., а решті учасників війни нараховують плату за комунальні послуги за повним тарифом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р., права та пільги для ветеранів війни та членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього СРСР, не можуть бути скасовані без рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим законом, є недійсними.
На підставі наведеного недійсними є:
— Постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. №630, згідно з якою тариф на холодну і гарячу воду слід ділити на кількість прописаних у помешканні осіб;
— Закон України від 28.12.2014 р. №76 «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»;
— Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 р. №389 про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї, а також підлягає поновленню наше право на безпланий проїзд у межах України автомобільним транспортом, а також усіма іншими видами транспорту один раз на два роки або щороку з 50-відсотковою знижкою вартості проїзду.
Нас ошукують від 1958 року, коли у Варшаві було підписано Конвенцію між СРСР і державою Польща про врегулювання питання осіб, що мають подвійне громадянство, а 8 травня того ж року цю Конвенцію було ратифіковано в Москві і впродовж одного року нам, евакуйованим із Польщі, було надано право вибору громадянства і місця проживання — у Польщі чи в Україні. Текст Конвенції до цього часу не доведено до нашого відома, його не опублікували у періодичній пресі, як того вимагає ст. 10 Конвенції.
Евакуйованих із Польщі осіб залишилось дуже мало, і, на жаль, щодня дехто з них відходить у вічність. Польща насильно нас евакуювала до України, а Радянський Союз ошукав нас, унеможливив наше повернення на батьківщину, до Польщі, у 1958-59 рр. Дайте нам змогу доіснувати віку.
P.S. Шановна редакціє, від імені усіх 92 підписантів просимо надрукувати цього листа у Вашій газеті. Сподіваємось, евакуйовані з Польщі у повоєнний час підтримають нас. Маю на увазі з інших областей України.
Марія СТРАХОЦЬКА
Тернопіль