Захід — точка неповернення
Тож чи варто дивуватися, що риторика головної захисниці в Європі мігрантів — німецького канцлера Ангели Меркель — раптом змінилася. Днями вона заявила, що значна частина біженців, які прибули до ЄС та Німеччини, рятуючись від воєнних конфліктів у своїх країнах, мають згодом повернутися додому. Притулок, який Німеччина надає біженцям згідно з Женевською конвенцією, обмежений терміном у три роки, наводить слова канцлерки агенція dpa. Попри необхідність вжити заходи з інтеграції біженців шукачам притулку має бути зрозуміло, що йдеться про тимчасовий статус, додала Меркель. «Ми очікуємо, що, коли в Сирії знову запанує мир, коли в Іраку здолають «Ісламську державу», вони знову повернуться до своїх країн зі знаннями, здобутими в нас», — наголосила вона.
Канцлер заявила, що сподівається на повторення ситуації з біженцями, які прибували до Німеччини з колишньої Югославії. Коли на Балканах припинилися бойові дії, 70 відсотків шукачів притулку повернулись на батьківщину, наводить її слова «Німецька хвиля».
Те, що Меркель заявила нинішнім мігрантам, що вони не можуть залишитись у Європі назавжди, є певною зміною її попередньої позиції, за якої вона про «тимчасовість перебування» не згадувала. Канцлер додала, що розчарована позицією Євросоюзу в міграційній кризі. Мовляв, спільнота, яка нараховує 500 мільйонів мешканців, здатна допомогти одному мільйону сирійців. Тому звернулася до країн ЄС по підтримку. Але при цьому зробила півкроку назад і додала, що число біженців, які прибувають до Європи, вже не може зростати.
Наведений Меркель приклад повернення додому біженців з Балкан після закінчення воєн у цьому регіоні не зовсім коректний. Повернулися лише ті, хто дійсно втікав від війни, чи ті, кого до цього змусила влада країн перебування. Ті «біженці», які переслідували економічні мотиви, так і залишилися в країнах Заходу. Для прикладу, нейтральна Швейцарія традиційно вважається прихистком для біженців усіх мастей: від політичних до економічних. З восьми мільйонів мешканців цієї країни 200 тисяч становлять серби (це 2,5% відсотка від загальної кількості населення). Сербів у Швейцарії стільки ж, як і французів. Війни в Сербії вже немає, але додому повертаються одиниці з них. Ще показовіша картина з косоварами (албанцями Косова). Косовська війна 1998—1999 років здійняла гігантську хвилю еміграції з тодішньої сербської провінції. Та воєнні дії закінчилися майже 20 років тому, Косово здобуло незалежність, але 70 відсотків косоварів, віком молодші 35 років, надалі мешкають у країнах Заходу: 300 тисяч у Німеччині (про що призабула пані Меркель), 350 тисяч у Швейцарії (а це майже 4,5% від загальної кількості населення цієї країни), ще приблизно 150-200 тисяч косоварів залишаються у Скандинавії та США.
Наводжу приклад косоварів тому, що вони — мусульмани, мають подібний до сирійського чи іракського менталітет і традиції. Кожен молодий косовар мріє швидше отримати паспорт і скоріше чкурнути з Косова. І не для того, щоб гнути спину на Заході на німецьких, швейцарських чи шведських підприємствах. Так чинять старші албанці, але не молодь. Свої молочні ріки і кисельні береги вони планують здобути (не маючи будь-якої ґрунтовної освіти) значно легшим чином. Це метод об’єднання в злочинні кримінальні клани за родинним принципом чи принципом земляцтв. Іншими словами, на відміну від розрізнених християн, мусульмани групуються в клани та зграї, які захищають членів такого угруповання, але і член клану має бути безмежно відданий організації. Типова мафіозна психологія.
Нова хвиля — навесні
Минулої п’ятниці німецькі офіційні особи домовилися (після кількох тижнів дискусій) стосовно нових заходів обмеження кількості шукачів притулку у своїй країні. На цей час цифра мігрантів, які щоденно прибувають до Німеччини з Австрії, впала приблизно до 700 у порівнянні з більш ніж двома тисячами минулого року. Німецькі політики з правлячої коаліції відразу ж роздзвонили про зменшення потоку мігрантів, не згадуючи, що таке зменшення обумовлене сезонно-погодними умовами, оскільки долання шляху між Туреччиною і Грецією (а саме цією натоптаною «стежкою» прямує більшість мігрантів) стало взимку небезпечним. Європейська агенція Frontex, яка займається питанням напливу мігрантів, стверджує, що їх потік і 2016 року не зменшиться. І кількість шукачів кращого життя неодмінно почне зростати у весняні місяці й сягне піку влітку.
Ціна питання
За даними кельнського Інституту німецької економіки, на інтеграцію біженців Німеччина тільки 2016 року витратить 22 мільярди євро. І це за умови, що шукачів притулку в країні буде не більше ніж 1,5 мільйона осіб. Розміщення, обслуговування та інтеграція мігрантів, включно з мовними курсами, коштуватиме німецькій державі в 2016—2017 роках майже 50 мільярдів євро, повідомляє німецька інформагенція dpa. Та за яким би прогнозом — оптимістичним чи песимістичним — не розвивалася ситуація з біженцями, в 2017 році міністру фінансів Німеччини Вольфґанґу Шойбле не вдасться сформувати бездефіцитний бюджет, стверджують експерти Iнституту економіки.
Прибульці з Близького Сходу мають мінімальний рівень освіти (або й узагалі неграмотні), але попри це їх слід працевлаштувати, щоб запобігти паразитуванню на соціальних виплатах за рахунок місцевих платників податків чи їх організації в злочинні групи. З огляду на це, прибульців потрібно працевлаштовувати навіть швидше, ніж кваліфікованих місцевих безробітних. Зрозуміло, який резонанс серед населення країн Заходу це викликає. Глава Міжнародного комітету порятунку Девід Мілібенд повідомив, що лише для біженців із Сирії потрібно організувати впродовж наступних п’яти років мільйон нових робочих місць у країнах, які їх прийняли. У Лондоні вже цього четверга відбудеться міжнародна конференція зі збору коштів для біженців, включно з їх працевлаштуванням та облаштуванням на нових місцях проживання.
Добре сплановане «переселення народів»
Своїми одноосібними діями і рішеннями Ангела Меркель спровокувала найбільшу кризу в історії ЄС за весь час існування спільноти. Безвихідь ситуації, неможливість протидіяти волюнтаристським рішенням Меркель породили низку правих та популістських рухів у різних країнах Європи, заклали основи розколу самого Європейського Союзу та наступної деградації спільної валюти.
Лідером «східного опозиційного блоку» політиці Ангели Меркель є президент Чехії Мілош Земан. Хай його євросоюзівські політики і вважають ксенофобом, але у нього не відбереш рації, коли він стверджує, що мігранти є переважно шукачами заможнішого життя, а не біженцями. Коли вони сходять на берег із човнів, які їх доставили, то прохають не про їжу чи одяг, а про місце, де можна зарядити сматрфони чи айфони, наголошує Земан. Чеський президент стверджує, що ця хвиля міграції є спланованою «інтервенцією», організованою і фінансованою радикальною ісламістською організацією «Брати-мусульмани» та низкою мусульманських країн з метою поступової окупації ісламістами Європи зсередини. Земан наводить дані розвідки, що лише в Туреччині працюють 25 тисяч провідників так званих мігрантів до Європи. Він вважає цю операцію добре спланованим «переселенням народів».
Подібні висновки президента Чехії частково підтримує прем’єр Словаччини Роберт Фіцо. Приблизно ті ж думки озвучували і прем’єр Угорщини Віктор Орбан та президент Польщі Анджей Дуда. Хоча останні двоє все ж утримуються від занадто різких заяв.
Мігрантська криза створила поділи всередині Євросоюзу, поставила під загрозу дію Шенгенської угоди та існування ЄС і його спільної валюти взагалі. Проти одноосібних рішень Ангели Меркель виступають передусім країни Східної Європи та Балтії, для яких «новизна» у вигляді прибульців-мусульман із суттєво відмінними від християнських поглядами та східним менталітетом особливо неприйнятна.
На хвилі емігрантської кризи по всій Європі плодяться, як гриби, ультраправі партії, які здобувають усе більшу підтримку серед населення. Передусім — у найдужче вражених емігрантською хвилею країнах, якими є Німеччина та Швеція, і це показово. Зокрема, ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» стає дедалі популярнішою у ФРН. Згідно з результатами останнього опитування, партія посідає третє місце у рейтингу політичних сил країни. Очільницю «Альтернативи для Німеччини» Фрауке Петрі критикували нещодавно на найвищому рівні, бо вона вимагала дозволити правоохоронцям стріляти в біженців у разі нелегального перетину кордону...
ДО РЕЧІ
У Данії до парламенту скерований проект урядового закону, яким передбачено вилучення майна в шукачів притулку вартістю більш як 1300 євро. Ці кошти мають бути спрямовані на утримання самих біженців. Міністр із питань інтеграції Данії Інгер Стойберг назвала закон у Європарламенті «справедливим та таким, що відповідає міжнародним нормам». Вона вважає ідею нового закону елементом данської соціальної системи.
Раніше у Раді Європи та ООН висловлювали занепокоєння щодо можливого порушення прав власності у випадку ухвалення такого закону. ЗМІ, у свою чергу, порівняли цю ініціативу з відбором золота та цінностей у євреїв під час Другої світової війни нацистами. Інґер Стройберґ намагалася переконати депутатів Європарламенту, що в людей не будуть відбирати речі, які мають так звану «емоційну цінність», як, скажімо, обручки. Це будуть, приміром, годинники чи дорогі смартфони.