«Щоб ми перемогли»

Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. Висновок з усього цього напрошувався такий: нещасна Україна, недолуге керівництво, бідолашний народ. Поети, які оплакували загиблих під Крутами, втратили там своїх родичів чи друзів, і, не знаходячи в собі сил змиритися зі втратою, звинувачували в трагедії всіх довкола. Утім самі вони теж не ходили до бою... Довгий час ми сприймали цю історичну подію лише їхніми очима. Бій довго не досліджували історики. Однак факти свідчать, що жертви були меншими, а наслідки для України значнішими. Так, російське військо мало 4800 бійців, втратило 300. А українське мало близько 520 бійців, втратило 70-100. Упродовж 6 годин воно стримувало переважаючі сили ворога. Врешті, завдяки тим юним добровольцям ми сьогодні маємо тяглість своєї власної демократичної держави з 1918 року. Вони йшли в бій за це. Чи оцінили ми їхнiй внесок у нашу свободу?

Результат — визнання держави

Гасла цьогорічного відзначення Дня пам’яті Героїв Крут: «Вони боролися, щоб ми перемогли» та «Україна стала можливою завдяки армії». «Бій під Крутами стримав більшовицький наступ на 4 дні. І це були вирішальні дні для української дипломатії, аби домогтися від міжнародної спільноти визнання України — завдяки цьому стало можливим укладання Брест-Литовського миру, що де-факто означало міжнародне визнання української незалежності. Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії», — пояснює історик, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

А керівник департаменту УІНП Ярослав Файзулін в одному з інтерв’ю нагадав, що в той час уряд Української Народної Республіки проводив переговори з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина) у Брест-Литовську, які закінчилися 9 лютого 1918 року підписанням Берестейського мирного договору — по суті, першого договору, який визнавав УНР як самостійну державу, суб’єкт міжнародних відносин. Пан Ярослав наголошує, що бій під Крутами став боєм за майбутнє України. «Згодом українські війська, підтримувані німецькими та австро-угорськими, розпочали звільнення території України від більшовиків. У квітні 1918 року практично вся територія України була звільнена з-під російської окупації, — наголошує історик. — У березні 1918 року мирний договір із країнами Четвертного союзу підписала делегація Російської Соціалістичної Федеративної Радянської Республіки. Росіяни зобов’язувались визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради на території України, вивести з території України свої війська, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду УНР. Власне, росіяни визнавали українську державу в кордонах, проголошених ІІІ Універсалом Центральної Ради і Берестейським мирним договором».

Підготувалися гідно

На брифінгу в адміністрації Президента у переддень пам’ятної дати радник глави Адміністрації Президента Наталка Попович розповіла, що цьогорічне відзначення Дня пам’яті Героїв Крут є частиною великої інформаційної кампанії до 25-річчя Незалежності України. «Наші воїни на сході сьогодні де-факто завершують ту справу, яку розпочали їхні ровесники майже 100 років тому. Відтак в інформаційній кампанії будуть паралелі між минулим і теперішнім», — наголосила держслужбовець.

Заступник міністра освіти Олег Дерев’янко розповів, що для вчителів історії розроблено програму підвищення кваліфікації, яка ґрунтується на усвідомленні ролі битви 1918 року у становленні української державності. «Ці події не можна трактувати як поразку в бою. Це перемога українського духу. Це були перші українські «кіборги». І надзвичайно важливим є факт, що це були студенти, молодь, яка завжди є рушійною силою на шляху нашого народу до свободи», — зазначив заступник міністра.

До речі, Президент Петро Порошенко провів Урок мужності в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна. Цей урок транслювали на всі військові навчальні заклади країни. А волонтерська творча група створила соціальний ролик, в якому реконструйовано бій під Крутами і зображено нерозривність тих подій із сучасною боротьбою проти східного ворога. 29 січня відеоролик транслювали загальнонаціональні та регіональні телеканали. Окрім того, його показуватимуть у школах по всій Україні.

Інфографіку про перебіг бою, створену Українським кризовим медіа-центром та Інститутом національної пам’яті поширили тисячі учасників соцмереж. УІНП також зініціював створення і в переддень Дня пам’яті презентував проект «Воїни. Історія українського війська». Це 24 великі плакати, на яких зображені українські вояки, починаючи з часів Київської Русі, закінчуючи сучасністю. На світлинах є інформація про військові підрозділи і битви того часу. Комплект також містить брошуру з історії українського війська з Х до ХХІ століття, де розповідається про тип військової організації, чисельність і озброєння війська, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви. Наклад таких комплектів — 10 тисяч, їх розповсюдять по всіх військових частинах і військових навчальних закладах України. «Ми переконані, що сучасну російську армію може перемогти лише Українська армія, а не якась пострадянська. І реформа армії — це не тільки її модернізація технічна, це повернення її до українських військових традицій», — наголосив Володимир В’ятрович.