Учора в США розпочалися так звані праймеріз, тобто перший етап висунення кандидатів на листопадових президентських виборах від двох провідних партій Америки — Республіканської і Демократичної. Попередні вибори відбуваються почергово по штатах і розпочалися вчора з одного з найменших у США — Айови. Та маленький — не означає занедбаний. Айова тепер є центром американської політики. Перед цим першим виборчим зіткненням кандидати від обох партій уже провели півтори тисячі зустрічей iз виборцями, а їхні штаби пустили в телеефір 60 тисяч рекламних роликів.
Завдяки праймеріз в окремих штатах американські партії визначають, хто саме боротиметься від них за те, щоб очолити Білий дім. У таборі республіканців одноосібним лідером є одіозний Дональд Трамп, якого можна порівняти з російським Володимиром Жириновським. На щастя, Жириновський не має того впливу на світ, який у разі (не дай Боже) обрання буде мати Трамп. Але на старті виборів можливо все, навіть кандидатура неадекватного Дональда Трампа.
У таборі демократів лідером є Хілларі Клінтон, яка також має репутацію особи не особливо врівноваженої, але, головне, майже зовсім некомпетентної у внутрішніх та зовнішніх справах. Чинний президент Барак Обама змушений був призначити її держсекретарем США задля подяки чоловіку Хілларі — Біллу Клінтону, політику-ерудиту, за допомогу на виборах 2008 року. Але невдовзі також був змушений відсторонити за некомпетентність, замінивши Хілларі набагато досвідченішим Джоном Керрі. Під час цієї виборчої кампанії Барак Обама відмовився підтримувати жодного з претендентів від власної Демократичної партії. Очевидно, тому, що лідером симпатій американців є Хілларі Клінтон, з діловими якостями якої Обама тепер уже добре обізнаний. Єдина надія світу, що у таборі демократів є досвідчений політик — сенатор Берні Сандерс. Якщо поталанить, то він не допустить пані Клінтон, яка вже мріє про «перезавантаження» відносин iз Володимиром Путіним, до участі у виборах.
Навіть у США, з їх дуже складною виборчою системою, мало хто розуміє, у чому різниця між кокусом і праймеріз та між правилами республіканців та демократів під час попередніх виборів. Але кожен американець знає, що від праймеріз в Айові та Нью-Гемпширі залежить майбутнє тих, хто бореться за те, щоб стати кандидатом у президенти від власної партії, зазначає у своєму коментарі «Німецька хвиля».
Для того, хто не виріс у цій системі, важко зрозуміти, чому саме Айова відіграє таке глобальне значення. У цьому маленькому федеральному штаті, в якому живе лише один відсоток від усього населення США, вчетверо більше свиней, ніж людей, і вирощується кожен п’ятий качан кукурудзи. Першого лютого саме в цьому штаті з дуже релігійним населенням розпочалася офіційна боротьба за кандидатуру в президенти США. Це майже філософське питання, чому ці перші праймеріз відіграють таку роль. Та для топових кандидатів зрозуміло: хто в цій досить дивній передвиборчій боротьбі 2016 року вiд самого початку під час голосування не зможе здобути підтримку громадян, той навряд чи пізніше зможе це надолужити. І якщо в жодному з обох штатів праймеріз не будуть виграні, це може означати стрімкий кінець навіть для топового кандидата.
Чому це так? Під час праймеріз кандидати мають показати, що вони справді гідні бути обраними. Що вони не лише в змозі зібрати мільйони доларів і залучити на свій бік вагомих спонсорів, а й врешті завоювати довіру виборців. Що вони можуть перемогти не лише в опитуваннях, а й серед людей. Вони мусять також показати, що справді можуть також втілити в життя очікування, які вони пробудили: не лише в ілюзіях, а й у дійсності. Це відіграє в цьому великому медійному театрі, можливо, найбільшу роль, зазначає «Німецька хвиля».