Геноцид під слідством

Кати мають бути засуджені

Факт відкриття відповідного кримінального провадження майже два місяці тому підтверджується у відповіді заступника начальника Головного слідчого управління СБУ В. Маякова від 15.12.2015 р. на звернення екс-нардепа, заступника голови Спілки офіцерів України Г. Омельченка, копія якого є у розпорядженні «України молодої».

Пан Маяков зазначає, що слідчі Головного слідчого управління СБУ розпочали розслідування геноциду кримських татар за вказаними у зверненні Григорія Омельченка обставинами і «за дорученням керівництва СБУ». Досудове розслідування ще триває.

Нагадаємо, що у листопаді 2015 року народний депутат ІІ-VI скликань Григорій Омельченко публічно звернувся до голови СБУ Василя Грицака з проханням «відкрити кримінальне провадження за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1ст. 442 КК України — геноцид кримськотатарського народу та національних груп, які проживали в Криму в 1944 році — організованого і вчиненого керівництвом комуністичного тоталітарного режиму в СРСР на чолі з Йосипом Сталіним».

Як повідомляла «УМ», пан Омельченко пропонував під час досудового слідства встановити керівників комуністичного тоталітарного режиму в СРСР на чолі зі Сталіним та посадових осіб каральних органів НКВС-НКДБ СРСР, які організували і вчинили у травні 1944 року акт геноциду кримськотатарського народу. А по завершенні досудового слідства справу скерувати до суду, для розгляду і прийняття законного правосудного рішення.

За прецедентом справи про Голодомор

Пропозиція Григорія Омеляновича щодо засудження факту геноциду кримських татар у судовому порядку не є чимось нездійсненним. Адже свого часу в Україні так само було засуджено (під час досудового слідства та в судовому порядку) Голодомор 1932-33 рр. як геноцид українського народу. Тож цей злочин сталінського режиму щодо кримськотатарського народу, як й інші, не має строку давності.

Тим більше, що раніше директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович та співробітники інституту, які є фахівцями у зазначенiй тематицi, оцінили депортацію кримських татар у 1944 році не тільки як злочин проти людяності, а також як акт геноциду. На переконання українських істориків, які посилаються на дані архівів Кримського обкому КПУ і ЦК КПРС, iз Кримської АРСР у травні 1944 року всього було виселено 45 384 кримськотатарських сімей, загальною чисельністю 194 тисячі осіб.

Зауважимо, що в попередні роки різні керівники Генпрокуратури і СБУ не зважали навіть на доручення глави держави (зокрема, в часи президентства Віктора Ющенка), й під різними приводами (офіційно і неофіційно) відмовлялися порушити кримінальну справу за фактом депортації, реагували переважно «відписками» тощо.

Григорія Омельченка така позиція попередніх керівників ГПУ і СБУ не дивує, адже на його думку, ці посадовці «керувались не Законом та Конституцією України а, швидше за все, якоюсь доцільністю, а можливо, і особистою зацікавленістю та позицією політичного керівництва Росії, яке категорично виступає проти визнання депортації кримських татар актом геноциду, як в Україні, так і на міжнародному рівні».

«Судове (юридичне) встановлення факту геноциду кримськотатарського народу є вкрай небажаним для РФ, яка є правонаступницею СРСР і повинна нести цивільну правову (матеріальну) відповідальність за цей злочин у Європейському Суді з справ людини за позовами кримських татар, що постраждали від депортації. Тим більше що правові прецеденти вже є, — зазначає Григорій Омельянович. — За наявності судового рішення Російській Федерації, як правонаступниці Радянського Союзу за рішенням Європейського Суду з прав людини доведеться виплачувати кримським татарам компенсацію майже у 38 млрд. доларів».