Не молiться за ворожих поводирiв

27.01.2016

Шановні отці, ті, що є українцями і хочуть чесно служити своєму народові. Невже вам, високоосвіченим громадянам, байдужа доля нашої держави? Кому ви служите? За кого молитесь? За найбільшого україножера Кiрiла? Замість того, щоб проводити просвітницьку роботу серед своїх парафіян, що ми, українці, єдині й на сході, і на заході, ви культивуєте недовіру, розпалюєте ворожнечу навіть серед вірних однієї громади. І так затято! Так ви утверджуєте основну заповідь Господню — любов до ближнього?

Росія завжди була ворожа до України, в якому б статусі не виступала, а одним з інструментів духовного насильства була московська церква. І ось тепер, коли є не тільки можливість, а й переконливі аргументи, щоб позбутися тієї опіки, ви і далі служите їй, хоч нічого Божого в ній немає. Тому ще раз до вас звертаюся: опам’ятайтесь! Україна рано чи пізно скине із себе це ярмо, і тоді згадає, на чиєму боці були ви.

Особисто хочу звернутися до «господіна» Онуфрія. В Україні йде війна. Народ роз’єднаний штучно. Обов’язком кожного керівника є зберегти країну, об’єднати народ. Замість того, щоб стати на бік віками гнобленого і дати йому змогу підвестися з колін, ви дійшли до того, що судитеся з тими вірними, які зрозуміли, на чиєму боці правда, а на чиєму — УПЦ МП. Ваші священики мали б пояснювати прихожанам, що настав час вийти з неволі Московського патріархату, а ви надумали судитись. Із ким? Якими ж треба бути яничарами, щоб опуститись до мирського суду! Адже ви нічого не втрачаєте: громада як ходила, так і буде ходити до церкви; ви як оббирали, так і будете оббирати простий люд, тільки тепер гроші не пливтимуть до Москви. Ганьба буде вам, якщо саме зараз не відірветесь від Москви, або вічна честь і шана за такий героїчний вчинок.

Є. ДАРМОХІД

  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>