11 січня на сайті Президента України Петра Порошенка була зареєстрована петиція, яку подав художник і громадський активіст Олександр Мельник. В одному зi своїх грудневих чисел «УМ» друкувала його відкритий лист до Президента з вимогою звернути увагу на стан побутування власне української мови — адже глава держави проголосив цей рік Роком англійської мови в Україні. Про потребу скласти програму мовного розвитку на 5-10 років iз планом конкретних дій на кожен рік писав ще у своєму відкритому листі Олександр Мельник. На цей опублікований у пресі лист надійшла відповідь з адміністрації Президента. Утім там не було нічого сказано про конкретні плани в мовній політиці. Отже, нове, тепер уже електронне, звернення на сайті Президента закликає: «Проголосити 2016 — 2025 роки Десятиріччям повернення Україні української мов».
«2016 рік повинен стати вирішальним, — пише митець у зверненні до глави держави. — У цьому році Вами, Верховною Радою, Кабінетом Міністрів повинні бути прийняті укази, закони, постанови, які на законодавчому рівні гарантували б незворотність процесів дерусифікації України, починаючи з державних органів від найвищого до найнижчого рівня». Громадський активіст нагадує, що саме з цього починали чехи 1918 року своє національне відродження і повернення до рідної мови у геть понімеченій Чехословаччині, тільки-но відновили свою державність, як і українці після більш ніж трьохсотлітнього бездержавного існування. Із цього починав їхній президент Томаш Масарик. У результаті, вже за декілька років чеська мова стала провідною в усіх сферах громадського життя країни. Українці ж на двадцять п’ятому році незалежності змушені через суд добиватися, щоб службовці зверталися до них українською.
«Як би реагував на таке Президент Масарик? Як реагуєте Ви, пане Президенте? Я хочу почути реакцію Президента України, за якого я агітував і голосував, — звертається Олександр Мельник. — У час тотальної війни Росії проти України, коли саме найбільш зросійщені регіони, в яких знищена мовна, духовна тотожність з Україною, не змогли протистояти московській агресії, нам необхідно усвідомити, що русифікація є духовною окупацією. Тому нашим гаслом має стати: «ДЕРУСИФІКАЦІЯ = ДЕОКУПАЦІЯ».
Митець закликає пам’ятати слова видатних українських поетес: Ліни Костенко — «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» та Лесі Українки — «Нація повинна боронити свою мову більше, ніж свою територію». Автор електронної петиції зазначає: аби боронити мову, не потрібні автомати і танки — потрібні мудрі закони. Не потрібно жертвувати людськими життями — потрібно жертвувати лише посадами міністрів і держслужбовців, що зневажають мову народу, якому мають служити...
На сьогодні петицію підписали майже 600 осіб — із 25 тисяч необхідних для розгляду. До кінця збору підписів залишається 75 днів.
З Олексієм Колісником, відомим на Волині дослідником проблем державотворення, кандидатом психологічних наук, професором Східноєвропейського університету імені Лесі Українки, розмовляли за кілька місяців до початку другого українського Майдану, в серпні 2014-го. >>
Після Революції гідності мовна ситуація в Україні погіршилася, і це відбувається тому, що уряд не представляє українську ідентичність, підтримка української мови сприймається як зазіхання на людські права російськомовних. >>
Щонайменше дивними виглядають заяви так званих «одноразових» політологів чи експертів про те, що невелика пауза пішла на користь Арсенію Яценюку, і що вже невдовзі він зможе запалати «новою зіркою» на політичному небосхилі… >>
У біографії заслуженого лікаря України Володимира Карпука є період, коли він, як кажуть, ходив у політику: був народним депутатом України від блоку «Наша Україна» у Верховній Раді 5-го і 6-го скликань, деякий час працював заступником голови Волинської облдержадміністрації з гуманітарних питань. Тобто спробував владу на смак у різних її іпостасях. >>
Цьогорічне вшанування Героїв Крут чи не вперше винесло на загальнодержавний рівень аналітичне, а не емоційне, як досі, бачення подій відомого бою. Упродовж майже 100 років українська поезія оспівує трагізм загибелі «300 студентів» і шпетить тодішнє керівництво УНР за «зраду» — мовляв, відмовилися від війська, самі сиділи в Києві, а хлопчики гинули. >>
До кінця тижня у виставкових залах Центрального будинку художника Національної спілки художників України (вулиця Січових стрільців, 1-5 у столиці) триватиме сьома Всеукраїнська бієнале історичного жанру «Україна від Трипілля до сьогодення в образах сучасних художників». >>
