Як баба Галя скаже

Однією з найгострiших проблем сучасного українського суспільства є псування рівня якісної інформації, її паплюження і перетворення на неправду. Так, наприклад, в Одеській області (а подекуди і в інших регіонах країни) чутки залишаються одним із головних джерел інформації, а населення деяких районів узагалі не отримує інформації від українських ЗМІ — такі результати соціологічного дослідження «Рівень довіри населення до різних джерел інформації та новин: прикордонні райони Одеської області».

Соціологи опитували жителів шести прикордонних районів Одеської області: в центрі, на півдні і на півночі (Біляївський, Роздільнянський, Ізмаїльський, Болградський, Кодимський і Котовський райони). «Ми звикли хвилюватися тільки за південь Одеської області, вважаючи, що він ризикований. Наше дослідження показало, що дуже важливо звернути увагу на центр і північ, ці райони також перебувають поза українським інформаційним контекстом, а населення тут найбільше довіряє чуткам», — розповіла на прес-конференції Ганна Шелест, координатор проекту «Українська миротворча школа». «УМ» також провело своє дослідження, щоб перевірити, наскільки кияни довіряють медіа та чуткам. Темою був резонансний на сьогодні «грип». Вигадувати навіть нічого не довелося. Протягом годинної поїздки у тролейбусі думок і «фактів» виявилося більше, ніж самих пасажирів, проте жодна інформація повністю не збігалася з тією офіційною, яку надають ЗМІ. На запитання, чому так, майже кожен пояснював, що свою версію безпосередньо чув від людей, наближених до медичної сфери. Як пояснює «УМ» доктор психологічних наук Олександр Олексюк, чутки виникають зі своєрідного бачення того чи іншого факту кожною людиною по-різному. «У кожного своя правда. Все ж виникнення чутки базується на факті, проте задля емоційного піднесення та бажання, щоб тебе слухали, тобто бажання бути цікавим, додається певне бачення респондента. Простішими словами, поширення чутки відбувається з причини «я чув, я бачив», що створює ілюзію безпосередньої участі кожного у згаданій проблемі», — говорить він. Як і одеські соціологи, психолог вважає, що підняти рівень довіри до ЗМІ можна завдяки більшому інформаційному наповненню сюжетів відеодоказами та коментарями.

Проте, за словами дослідниці Ганни Шелест, ситуація щодо інформації, яку надають російські телеканали, в порівнянні з минулим роком, усе ж покращилася. «Російські канали дивляться, російські сайти читають: південь області — менше, центр — більше, але найчастіше респонденти відповідають, що цим новинам не довіряють», — говорить пані Ганна. При цьому дослідження показало, що повної довіри немає до жодного джерела. Також люди не довіряють представникам місцевої влади та депутатам.

Нагадаємо, дослідження проводилося 18-23 листопада, було опитано 2406 респондентів, які проживають у 32 населених пунктах. Помилка вибірки не перевищує 4,8%. Дослідження проведене ГО «Сприяння міжкультурному співробітніцтву» в рамках проекту «Українська миротворча школа» за підтримки Посольства Великобританії в Україні.