Заклики пана Яценюка перед телекамерами до присутніх «не перетягувати канати, а зібратися докупи», щоб побороти корупцію, виглядали дещо неоднозначно, якщо врахувати, що нещодавно Генпрокуратура передала в Національне антикорупційне бюро провадження щодо заяви екс-депутата від партії «Батьківщина» Ігоря Скосара про хабар на суму 6 млн. доларів, який у 2014 році він нібито заплатив Арсенію Яценюку, щоб потрапити у виборчий список політсили.
До того ж НАБ розпочало розслідування щодо соратника Яценюка — нардепа від «Народного фронту» Миколи Мартиненка за фактами можливого одержання хабарів при закупівлі НАЕК «Енергоатом» обладнання у чеського акціонерного товариства «Skoda JS». Кримінальну справу щодо Мартиненка за підозрою в хабарництві та відмиванні грошей розслідує і Федеральна прокуратура Швейцарії.
Утім під час наради Прем’єр про це не згадував. Більше говорив про те, що, незважаючи на незалежність між відомствами, «у нас є залежність — від народу країни».
«Ми повністю єдині з Президентом України в частині не голослівної, а реальної боротьби з корупцією і доведення до суду відповідних кримінальних справ», — наголосив Арсеній Петрович. А пізніше запропонував «перейти в дуже системну роботу». Мовляв, «часу у нас практично немає».
«У нас десятки тисяч займаються боротьбою з корупцією. Тепер нам треба всім дати результат. У нас точно вийде, якщо ми в дуже чіткому злагодженому форматі будемо конкретно працювати щодо кожної справи. І це буде, в тому числі, виконувати і превентивну функцію», — гнув своє очільник уряду.
За його словами, протягом останнього року «дуже багато зроблено в тому, щоби забезпечити відповідне законодавство для створення антикорупційних органів». Йшлося про створення Національного антикорупційного бюро, Національного агентства з запобігання корупції (керівництво якого ще мають призначити на відкритому і прозорому конкурсі), Національної антикорупційної прокуратури (як незалежного підрозділу ГПУ), Державної аудиторської служби (яка допомагатиме правоохоронним і антикорупційним органам у проведенні ревізій державних компаній), Національної поліції тощо.
Прем’єр також визнав, що Державна фіскальна служба ще «залишається одним з анклавів корупційних правопорушень», але наголосив, що її реформування вже розпочато. Тому глава уряду заявив, що він виступає за ліквідацію податкової міліції і створення демілітаризованої Держслужби фінансових розслідувань. Щоправда, громадськість чує обіцянки «викорінити зловживання на митниці і серед податкових інспекторів» уже майже два роки, але «віз і нині там».
«Уся державна машина виконавчої влади буде працювати на ті завдання, які ви поставите в частині боротьби з корупцією. Кожен державний чиновник. А той, який не буде, — або взагалі не буде працювати, або буде працювати з вашими слідчими. У них будуть питання до таких чиновників», — тим часом продовжував обіцяти пан Яценюк.
Майже два роки тому перемогла Револіція гідності, утім Арсеній Яценюк (який потрапив у прем’єрське крісло просто зі сцени Євромайдану) досі вимагає завершити справу про конфіскацію 1,5 млрд. доларів активів колишнього режиму Януковича. Мовляв, ці гроші зовсім не зайві для держбюджету, бо це дозволить збільшити соцстандарти. І це при тому, що ці кошти досі перебувають в Україні і розміщені в державних цінних паперах. Утім відповідне кримінальне провадження досі не доведене до суду.
Прем’єр також просить правоохоронців сконцентруватися не лише на коштах, виведених колишнім режимом, а й на коштах, які видавалися під державні гарантії. А також довести до завершення кримінальні провадження за результатами перевірок діяльності ключових державних компаній. Мовляв, обраних не існує, тож будь-який посадовець «у випадку скоєння злочину повинен іти під суд».
На нараді пролунала ще одна «стара платівка» від керівництва уряду: про необхідність повноцінної, а не косметичної судової реформи. Бо інакше судді й надалі «залишаться виносити рішення не іменем України, а іменем долара США». Водночас це лише чергові гарні слова від Прем’єра, не більше.
Нарада про антикорупційні розслідування засвідчила ще одну проблему: через законодавчу неузгодженість слідчі «старих» правоохоронних органів та детективи новостворених антикорупційних цілком імовірно дублюватимуть функції одне одного, сперечатимуться через підслідність того чи іншого злочину тощо. Скандально відомий глава МВС Арсен Аваков наголосив, що таке дублювання може спричинити хаос у роботі слідчих і навіть паралізувати низку розслідувань. Голова СБУ Василь Грицак пропонує слідчим та детективам різних відомств і структур працювати спільно, «грати оркестром», бо інакше проблем не уникнути. За його словами, потрібна злагоджена робота, а не лише проголошення антикорупційних гасел.
Водночас лише словами (тобто гаслами) ймовірного «перетягування канатів» між слідчими не уникнути. І навіть озвучена на нараді готовність МВС і СБУ відмовитися від частини своїх функцій не вирішує проблеми. Про те, який саме хаос очікує на слідчих уже за місяць і як цього уникнути, пояснив хіба що начальник Управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Він закликав внести зміни до Закону «Про Державне бюро розслідувань», інакше з 1 березня зупиняться всі розслідування злочинів проти Євромайдану.
«Може виникнути ситуація з фактичним колапсом розслідування справ високопосадовців і Майдану через вступ в дію закону про Державне бюро розслідувань. З тими формулюваннями, якими виписаний цей закон, з 1 березня ці розслідування можуть припинитися, — сказав пан Горбатюк. — В цей закон, на мою думку, треба негайно вносити правки, тому що буде катастрофа».
І лише Прем’єр Яценюк не бачить тут жодної проблеми, бо має сумнів, що Державне бюро розслідувань зможе повноцінно розпочати роботу з початком весни. Бо за місяць урядовці не встигнуть провести конкурс з призначення керівництва бюро, тим більше не наберуть весь штат структури. У найближчих планах Прем’єра Яценюка лише обговорення цього питання із Президентом Порошенком...
Уже зараз стає зрозумілим, що створення численних органів для боротьби з корупцією (наразі таких структур нараховується аж сім) не означає посилення боротьби із цим негативним явищем, як і вищу якість цієї боротьби, а швидше розпорошення сил при одночасній плутатинині та штовханині між борцями. Тим більше, що процес створення нових антикорупційних органів, конкурсний відбір їхнього керівництва та набір штату часто проходить зі скандалами.
І це притому, що ухвалені закони поки що не дозволяють розподілити завдання між борцями за принципом вузької спеціалізації. Хоча гроші на «новачків» передбачено: боротьба з корупцією у нинішньому бюджетному році коштуватиме державі приблизно 1,15 млрд. грн.
Однак варто визнати, що на початок 2016 року в Україні так і не сформувалася повноцінна система боротьби з корупцією. Поки що лише задекларовано створення цілої мережі різних бюро та агенств, кожне з яких займатиметься своєю сферою. Експерти дуже сподіваються, що повноцінно нова антикорупційна система запрацює лише з 2017 року.
Під час стратегічної наради за участі Президента Петра Порошенка перед Прем’єром Арсенієм Яценюком вирішили поставити вимогу заміни глави МВС Арсена Авакова на будь-яку іншу кандидатуру, повідомляє інтернет-видання «Українська правда» з посиланням на джерела у парламентській фракції Блоку Петра Порошенка.
Серед причин такої вимоги джерела називають незадовільну роботу МВС і шантаж з боку Авакова, який вилився у публічну площину після інциденту з Міхеїлом Саакшавілі на Нацраді реформ. До того ж між главою держави і главою МВС склалися украй неприязні стосунки. Мало цього, Порошенко перестав спілкуватися з Аваковим.
«Ми готові піти аж до одночасної зміни голови МВС і Генпрокуратури. Або «Народний фронт» міняє Авакова, або буде розпуск Верховної Ради і дочасні вибори весною», — додав анонімний нардеп із БПП. При цьому, хто саме може замінити міністра Арсена Авакова, або Генпрокурора Віктора Шокіна на їхніх посадах, співрозмовник не уточнює. Відомо лише, що для збереження балансу влади, який важливий для західних партнерів України, крісло голови МВС, імовірно, залишиться за фракцією «Народний фронт».
У свою чергу, сам Аваков на запитання про ймовірність своєї відставки відповідає, що його «функція не бути зручним, а робити те, що повинен». Нагадаємо, що кандидатура Авакова на пост глави МВС була предметом політичного торгу ще під час створення нинішньої коаліції в жовтні 2014 року.
Через тиждень після свого призначення на посаду Генерального прокурора Юрій Луценко відвідав камеру №158 у Лук’янівському СІЗО (площею у дев’ять метрів квадратних), в якій він «відсидів» майже півтора року в часи режиму Януковича. >>
Чотири роки тому 18-річний Артур Самарін виїхав з України до Америки за програмою «Робота та подорож». У рідний Херсон хлопець повертатися не планував, тому склав свій хитромудрий план втілення в життя своєї «американської мрії». >>
Законопроект «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо забезпечення засудженим за особливо тяжкі злочини права на правосудний вирок» уже давно готовий до другого читання у сесійній залі Верховної Ради України. Але вже кілька місяців у народних обранців руки не доходять до того, щоб поставити його на вирішальне голосування. Незважаючи на те, що Європейський суд з прав людини послідовно виносить рішення не на користь держави Україна, за які, до того ж, розплачуються не судді, а ми, платники податків. >>
Суддя Ірина Курбатова більше двох годин читала текст вироку активісту Юрію Павленку (на прізвисько «Хорт»). У результаті, за «організацію та участь у масових заворушеннях під Вінницькою ОДА 6 грудня 2014 року» майданівець Павленко отримав чотири роки й шість місяців позбавлення волі. Він також має компенсувати судові витрати — 10 тис. грн. >>
