Уже неодноразово говорилося й писалося про перерахунок мінімальних пенсій, але це, як виявилося, не для всіх. Мені 61 рік, я учитель із 25-річним стажем. У 1996 році я важко захворів і 15 років був на ІІ групі інвалідності, тобто непрацездатним. У 2011 р. під час чергової медкомісії МСЕК вирішила, що моє здоров’я значно поліпшилося, і «призначила» мені ІІІ групу інвалідності, тобто я майже вже працездатний (певно, хотіли хабара, але я цього ніколи не робив та й не вмію). Отож, коли я звернувся у відділ пенсійного забезпечення, щоб з’ясувати, чому не перерахували пенсію, мені пояснили, що потрібно не менше 35 років стажу, або щоб у мене була І або ІІ група інвалідності, або щоб моя хвороба була пов’язана з виробничою травмою, тоді час перебування на групі інвалідності зараховується до трудового стажу.
Виникає кілька запитань. По-перше, звідки в мене може бути 35 років стажу, коли я 15 років був непрацездатним, та й виходив я на пенсію за старим законодавством, а тоді було достатньо 25 років стажу? По-друге, як я зрозумів, у школі виробнича травма може бути тільки тоді, коли на голову вчителя впаде стеля, його придавить стіною або ще щось подібне. А нервові хвороби не беруться до уваги, хоча всім мало б бути зрозумілим, що саме у школі педагоги виснажують свою нервову систему, що і спричиняє нервові хвороби, як у мене. По-третє. Ну як тут не пожалкувати, що не вмію давати хабарів. Чесна людина в нашій країні при цій «патріотичній» владі (за яку я голосував, сподіваючись, що гірше вже за владу Януковича бути не може) завжди в програші. Не моя провина, що я захворів, і як прожити хворій людині на мінімальну пенсію, коли більша частина грошей іде на ліки?
Дмитро ЛАЗАРЕНКО
с. Сербичани, Сокирянський район,
Чернівецька область