Підписуючи грантову угоду, сторони мали найщиріші наміри.
Отже, проект Євросоюзу для допомоги внутрішньопереміщеним особам і переведення їхнього бізнесу із зони АТО у Вінницьку область вирішили запустити ще в 2014 році. Стартували 26 березня 2015-го. Європейці готові були виділити 323 тисячі євро на створення у Вінниці «Центру адаптації підприємців і переселенців із зони АТО і Криму». Бенефіціарами проекту, згідно з грантовим контрактом, виступили департамент регіонального економічного розвитку Вінницької облдержадміністрації, Вінницька торгово-промислова палата та асоціація «Приватні інвестори України».
На сьогодні в регіоні налічується більш як 16500 переселенців. Згідно з наміченими прожектами, планувалося створити 720 робочих місць для вінничан, фінансово підтримавши 20 із 36 компаній з Донбасу. Тільки на виплату компенсацій відсотків за кредитами переселенців, узятих під запуск бізнесу, передбачалось 170 тисяч євро.
За словами голови ГО «Всеукраїнська організація у справах вимушених переселенців» Оксани Єрмішиної, особливістю гранту було те, що місцева влада вперше замислилась про потрібні для регіону галузі та будувала перспективу. «Вони визначили, чого їм не вистачає, аби регіон розвивався, і, виходячи з цієї стратегії, запрошували підприємців із зони АТО, які мали досвід саме в цих сферах. Це була керована трудова міграція. А не так, що приїздить інженер, а виявляється, що потрібен аграрій, — зазначає волонтер Оксана Єрмішина. — Очікування були найвеселковіші. Згодом досвід мали поширити на всі регіони, але після того, як проект буде відпрацьований на Вінниччині. На жаль, ми помилилися».
Оксана Єрмішина переконана: реалізація гранту зразка березня-2015 могла б не лише допомогти підприємцям-біженцям відновити виробництво на новому місці. Це був реальний шанс для України не затягувати пояси, а розвинути малий та середній бізнес і наповнити бюджет.
Перший транш у розмірі 245,3 тисячі євро департамент регіонального економічного розвитку Вінницької ОДА отримав у травні 2015-го. Але, за словами президента Вінницької торгово-промислової палати Олександра Дідика, реальних виплат переселенці так і не отримали.
«В умовах обмеженого фінансування та програми виплат компенсацій, що її повинен був забезпечити департамент, проект впроваджується власними ресурсами інших партнерів. У результаті ми сприяли відновленню роботи у Вінниці одного підприємства із зони АТО у сфері ливарного виробництва», — прокоментував ситуацію Олександр Дідик.
З огляду на це торгово-промислова палата та асоціація «Приватні інвестори України» виступили зі спільною заявою про те, що після отримання департаментом регіонального економічного розвитку Вінницької ОДА грантових коштів, «відбулися системні порушення грантового контракту і угоди про партнерство, включаючи ігнорування чиновниками зібрань наглядової ради проекту, порушення строків перерахування частини грантових коштів іншим бенефіціарам, порушення умов документування та інформування про проект, перевищення повноважень» і так далі.
Наприклад, згідно з контрактом, департамент регіонального економічного розвитку після надходження на казначейський рахунок першого траншу повинен був перевести частину коштів кожній зі сторін угоди. Однак після отримання 245,3 тисячi євро чиновники облдержадміністрації, пославшись на необхідність отримання належних роз’яснень від Державної казначейської служби та Національного банку, заморозили ці кошти.
За словами авторів заяви, департамент залишався непохитним і відмовлявся перераховувати гроші навіть після отриманих офіційних листів від Держказначейства і НБУ, де йдеться про відсутність обмежень на перерахування коштів сторонам договору.
А далі ще цікавіше: грантові гроші було просто зараховано до обласного бюджету. І 14 вересня 2015 року департамент регіонального та економічного розвитку в односторонньому порядку розірвав грантовий контракт iз торгово-промисловою палатою та асоціацією інвесторів.
Волонтер Оксана Єрмішина стверджує, що питання зникнення грантових грошей порушувалося ще влітку, «проте місцева влада задіяла адмінресурс, щоб цю тему зам’яти».
Проте чиновники стверджують, що саме колишні партнери розраховували, отримавши кошти, «запороти» роботу.
За словами вже колишнього директора департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Олександра Якубика, саме після перерахованого першого траншу в розмірі 70% від усієї суми почалися конфлікти між партнерами й саме вони призвели до заморожування ситуації, заміні безпосередніх виконавців, зміни планів, а потім і до публічного звинувачення чиновників у корупції. У департаменті економіки стверджують, що партнери зобов’язались надати план заходів, але так і не надали. А тому чиновники, мовляв, не мали за що перерахувати навіть частковий аванс, хоча контракт і передбачає оплату пiсля факту виконання.
«Оскільки того, що має бути зроблено, ми не побачили, то пішли на одностороннє розірвання угоди з партнерами й внесення змін до грантового контракту, — сказала заступник начальника управління централізованих капіталовкладень і розвитку малого підприємництва департаменту економіки ОДА Тетяна Ламакіна. — Ці деталі ми узгодили з представниками ЄС, як і продовження реалізації проекту до 16 місяців замість 12. З того часу департамент узяв на себе всю повноту відповідальності, оголосивши конкурс, знову визначив того, хто буде керувати проектом».
Та й взагалі, за переконанням нового керівника проекту Валерія Никитюка, партнери «від початку не були зацікавлені в реалізації озвучених намірів, намагаючись реалізувати схему, що не передбачала створення реальних робочих місць». Щоправда за два місяці роботи й він не може похвалитись вагомими результатами.
Отже, колишні партнери облдержадміністрації ініціювали розслідування представниками ЄС неоднозначної ситуації довкола проекту підтримки бізнесу переселенців.
При цьому президент асоціації інвесторів Сергій Десяк запевнив, що надав детальний і вичерпний звіт про діяльність, але не виключає «втручання адмінресурсу, котрий може вплинути на об’єктивність результатів».
«Аби гроші від міжнародних організацій працювали на розвиток економіки й давали позитивний ефект, потрібно уникнути корупції. На жаль, міжнародні донори часто не можуть прямо впливати на корумпованих чиновників і їм доводиться закривати очі на розпил грантів», — вважає Сергій Десяк.
Тим часом новий керівник проекту Валерій Никитюк запевняє, що ось уже з другої половини січня п’ять фірм з Донбасу можуть розраховувати на кредитування і компенсацію відсотків по позиках.
До речі, спершу грант був розрахований на підприємства, потужності яких фактично розташовані в зоні АТО. При цьому місце їхньої реєстрації не мало значення. Натомість тепер підприємство, яке бажає отримати грантову підтримку, має бути зареєстрованим на території Вінницької області. Саме це, за словами Валерія Нікітюка, і є головною умовою участі у проекті. А чому? Що це змінює?
Звісно, останнє слово в тому, чи зроблять на Вінниччині справжній євроремонт, чи просто продемонструють риштування, скаже згодом грантодавець. Фінансовим донорам неодноразово доводилось переконуватись, що не всі виділені ними кошти йдуть за призначенням.
Незважаючи на найгарячішу пору року — і за температурою повітря, і за зайнятістю аграріїв — ціни на продукти не зменшуються. У чомусь винні погані погодні умови на початку посівної. >>
Дендропарк у селі Ходаки Коростеньського району Житомирської області з’явився в 1979 році на місці колишньої пустки. >>
У Черкасах оголошено про збір підписів під петицією до міської влади проти встановлення в обласному центрі стели «Я люблю Черкаси». >>
Найшвидше впоралися з локалізацією та ліквідацією пожежі рятувальники Херсонщини. Пожежникам удалося за лічені години загасити полум’я, що спалахнуло на території Первомайського лісництва ДП «Каховське лісове господарство». >>
Три дні поспіль на батьківщині Богдана Хмельницького тривав Всеукраїнський фестиваль нескореної Nації «Холодний Яр», на якому зібралися патріоти України від заходу до сходу. >>
Минулими вихiдними у Черкасах відбувся «Грінфест 2016». Це традиційний екологічний фестиваль, який проходить четвертий рік поспіль у міському парку «Сосновий бір» на дніпровських схилах. >>
