Три судні дні Лондона

На мешканців і гостей Лондона чекають «судні дні» — столичне метро, яке є головним транспортним засобом велетенського мегаполісу, оголосило про страйк. Профспілка машиністів потягів метро вже повідомила, що перший цілодобовий страйк запланований на 27 січня: розпочнеться ввечері і триватиме добу. Ще два цілодобові страйки — в лютому. Вони відбудуться в останній тиждень місяця за такою ж схемою (з вечора до вечора) 22-23 та 24-25 лютого. Це означає, що буде дезорганізовано практично цілий тиждень роботу британської столиці.

Машиністи столичного метрополітену заявляють, що вболівають із приводу труднощів чотирьох мільйонів пасажирів, яких вони перевозять щодня, але стверджують при цьому, що мають серйозні підстави для страйку. Головною причиною невдоволення страйкарів є план запуску нічних перевезень у вихідні на трьох найбільш завантажених лініях метрополітену. Мер Лондона Борис Джонсон хотів запровадити ці інновації ще у вересні минулого року, але машиністи страйкували двічі минулого літа проти нововведень, і проект мера провалився. Тепер дирекція лондонського міського транспорту обіцяє машиністам план чотирирічного поступового підняття зарплат та прийому на роботу резервних машиністів для нічної праці в уїк-енди, але машиністи надалі мають багато претензій до цього плану.

Лондонське метро, яке місцеві мешканці називають просто the Tube (Труба) чи the Underground (Підземка), є найстарішим у світі. Хоча найбільше метро на цей час має китайський Шанхай, лондонська підземка також вражає масштабами. Мережа має 11 ліній загальною протяжністю 400 кілометрів, на яких розташовано 270 станцій. Щороку столичне метро перевозить один мільярд 305 мільйонів пасажирів. Побутова назва «підземка» вже не дуже пасує до Лондонського метро, бо на цей час лише 45 відсотків колій мережі пролягають у підземних тунелях. Нові лінії є переважно наземними, що значно здешевлює вартість будівництва.