Пригоди українського «Тома Сойєра»

Ця новина розлетілася Черкащиною якраз напередодні Різдва. Черкащани зраділи такій Різдвяній історії, бо по-справжньому співчували родині, у якої минулого літа зник 10-річний хлопчик.

Тоді його 43-річна мати звернулася по допомогу до правоохоронців, повідомивши, що разом iз її сином із дому пішов і 26-річний товариш її співмешканця. Чоловіка вони знали всього два місяці, він працював iз вітчимом хлопчика, тож його пустили пожити до себе.

Відтоді про те, де знаходиться дитина, що з нею відбувається — ніхто достеменно не знав. І ось хлопчика знайшли.

«Нарешті знайшли школяра, який зник iще влітку минулого року. Ми знали, що хлопчик живий і що веде бродяжницький спосіб життя разом із товаришем батьків. Проте встановити їх місцезнаходження було проблематично, адже вони постійно його змінювали», — говорить головний черкаський поліцейський Владислав Пустовар.

У поліції кажуть, що в процесі пошуків дитини розіслали орієнтування та всі необхідні запити в прикордонну службу та правоохоронцям сусідніх областей, перевірили коло спілкування і хлопчика, і чоловіка, з яким, iмовірно, він зник. Відпрацьовувались магазини, прийомні пункти металу, базари, але хлопчика ніхто ніде не бачив. Проводячи оперативно-розшукові заходи, працівники поліції отримували інформацію, що зниклого бачили то в аеропорту Бориспіль, то в місті Ватутіне, але все те не підтвердилося. І лише перед Новим роком надійшло повідомлення, що схожого малого бачили в Черкасах біля Дніпра разом із невідомим чоловіком, якого він називав батьком. Для перевірки інформації були залучені кінологи. Відпрацьовуючи берег річки, собака привів правоохоронців до землянки, в якій вони й знайшли зниклого школяра. Разом із ним був і квартирант батьків. Їх доставили до Черкаського відділення поліції. Як з’ясувалося, у дитини виник конфлікт із батьками, і саме тому хлопець полишив домівку. Пішов разом із квартирантом, тому що той, за словами хлопчика, добре до нього ставився та піклувався про нього.

Як розповів поліції знайдений хлопчик, з дому він утік, бо вітчим лупцював його паском за погані оцінки або за неправильно зроблені уроки. Попадало навіть по голові.

А з товаришем вітчима жили вони в землянці, яку зробили на березі Дніпра. На харчі заробляли тим, що здавали металолом або шукали їжу у сміттєвих баках.

Наразі хлопчика обстежили лікарі і заявили, що з ним усе гаразд і його здоров’ю нічого не загрожує. До з’ясування всіх обставин школяр тимчасово проживає у своєї старшої повнолітньої сестри.

Тільки є в цій різдвяній історії своя ложка дьогтю. Землянка та, де в антисанітарії, холоді та надголодь жила з чужим дядьком 10-річна дитина, розташована не на безлюдному острові, а за кількасот метрiв від центру Черкас, неподалік міського пляжу і за сто метрiв від будинків густонаселеного житлового мікрорайону «Митниця». Біля цих будинків iще при недавньому міському голові Черкас Сергію Одаричу заклали цікавий парк — біля дороги посадили дерева, а за ними, біля берега, зробили стихійне звалище. Туди невідомо хто понавозив сміття та наробив териконів із землі, видобутої з будівельних котлованів. На все те неподобство міська влада Черкас закривала очі і робила вигляд, що нічого не помічає. А навіщо? Адже з вулиці Гагаріна видніється молоденький парк, а сміттєві терикони далеченько від дороги. Влітку вони в бур’яні, а взимку — у снігу. Природа сама себе рятує від людини.

Саме між тих териконів і облаштували собі землянку чоловік та хлопчик. І знайшов їх не дільничний, який має знати, що робиться на його території, а службовий собака. Словом, як казав відомий персонаж із фільму Леоніда Гайдая, «неуд» поліції за такі пошуки.