Про це наразі ніхто серйозно не думає, головне — продати, бо цього, мовляв, вимагає ринкова економіка. Ринок — явище біполярне, на якому панує принцип «продав — купи, купив — продай», для чого мають бути рівновеликі суб’єкти ринку. В Україні є потенційні продавці — «власники» земельних паїв, але немає на селі покупців, тому ринок у принципі неможливий, а лише розпродаж, точніше розбазарювання. Щоб ринок землі приніс користь народу, а відтак і державі, спочатку потрібно дати шанс середньому сільському класу наростити м’язи. Але наразі про це не йдеться, навпаки, держава 24 роки тримає селянина в зашморзі безгрошів’я на стільці мораторію, який будь-якої миті може вибити з-під ніг. Як це не прикро і ганебно для незалежної України, але треба визнати, що ця держава успадкувала щодо селян політику більшовиків — знищення селянського середнього самостійного класу як фундаменту української нації. Затяті прибічники швидкої приватизації посилаються на вимоги часу, на те, що у світовій практиці виробництво продовольства переходить до великих холдингів тощо. Але, як кажуть, далеко куцому до зайця — не можна процес розвитку підмінити пограбуванням. Хіба мало «прихватизації» у промисловості? Продали майже все, а купили тільки злидні. Скуповування землі олігархічним капіталом призведе до втрати тільки-но зачатого сільською громадою джерела розвитку, суспільство поповниться мільйонами нових жебраків без роботи. Акцентую саме на українському селянинові як дбайливому (на генетичному рівні) землеробі й ефективному працівникові.
Роберт Конквест у книжці «Жнива скорботи» описує таку історію: розкуркулені українські селяни, вислані на Північ і залучені до роботи на лісоповалі, працювали так уперто, що досягли великого добробуту, і більшовицькі кати вдруге їх розкуркулили і заслали ще далі... Про виняткову ефективність українського селянства свідчить й інший епізод: понад 60 років народи України й Росії зомбували міфом про нібито самодержавний подарунок Криму Україні. Насправді було дещо інакше. Після звільнення від німецьких окупантів півострів постав як обезлюднена територія зі знищеною промисловістю та сільським господарством. Переселенці з Росії зарадити лиху не змогли. І тоді Політбюро ЦК КПРС ухвалило рішення передати Крим до складу України (звісно ж, не задарма — до РФ відійшла низка районів України). І півострів розквітнув...
Якщо українці остаточно втратять землю, то теперішня тенденція молоді шукати щастя на чужині призведе до критичної зміни етнічного складу населення і перетворення краю в зону постійної нестабільності. Безгоспна земля втрачає чорнозем, нарощений тисячоліттями. Ще з кінця 80-х років ХХ століття було відомо, що чорноземи, наприклад, Полтавщини, за останні (на той час) 50 років утратили майже половину гумусного шару — з 70 до 40 см. До цього призвели два чинники: з одного боку, зменшення кількості біодобрив (перегною), з другого — збільшення внесення мінеральних добрив і хімічних засобів боротьби зі шкідниками, які знищують біологічні об’єкти ґрунту. А тим часом господарство «Агроекологія» (Шишацький район Полтавської області), яким керує Семен Сидорович Антонець, отримує високі врожаї, чверть сторіччя не використовуючи мінеральних добрив, понад 30 років — гербіцидів.
Скоробагатьки брутально ставляться до природи. А варто пам’ятати, що розмаїття біологічних об’єктів — замкнений харчовий ланцюг. Довільне знищення якоїсь ланки призводить до демографічного вибуху іншої, адже закон рівноваги ніхто не відміняв, а він вимагає збереження сумарної маси й енергетики біосфери.
Як підсумок, реальна ціна української землі дорівнює виживанню української етнічної нації, а також продовольчої безпеки людства.
Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>
На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>
Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>
Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>
Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>
