Розігнавши Тарифний майдан, влада Вінниці одразу взяла на озброєння критики уряду частину його вимог. Щоправда, раніше дружні до влади ЗМІ як могли таврували людей, котрі дозволили собі відкрито критикувати власних «слуг народу» подібними претензіями.
Нещодавно, між іншим, одразу після відвідин рідного міста та відкриття новорічної ялинки спікером Володимиром Гройсманом, Вінницька міська рада заявила, що вважає «аморальним і неприпустимим зниження соціальних стандартів під час гострої соціально-економічної кризи в умовах війни».
Депутати Вінницької міської ради написали звернення до Кабінету Міністрів та Верховної Ради. У ньому вони вимагають не скасовувати безкоштовний проїзд та зменшити тарифи на газ.
У зверненні зазначається, що «...вже третій рік, як ми живемо в умовах стрімкої інфляції, зростання тарифів і цін на предмети першої необхідності. Живемо в умовах, коли індексація зарплат, пенсій, інших соціальних допомог не покриває видатків основної частини населення. Особливо боляче дивитися на пенсіонерів: наших батьків і матерів, які віддали кращі роки свого життя, працюючи на благо України, а сьогодні отримують мізерну пенсію, на яку прожити практично неможливо».
У зверненні депутати вимагають не скасовувати з січня 2016 року безоплатний проїзд для людей у транспорті на міських та приміських маршрутах.
Словом, уранці мащу бутерброд, думаю: а як народ? Звернення, — яке без сліз, якби в устах місцевих законотворців воно не виглядало єзуїтським популізмом, читати було б неможливо — депутати підтримали одноголосно.
Розгін хвилі в пропрезидентському краї може означати, що переповнений негативом нинішній глава Кабміну вже просто не в змозі рушити далі через цей надважкий багаж нелюбові співвітчизників. І далі збирати всі-всі шишки доведеться самому Президенту Петру Порошенку. От тільки, чи готовий роль такого ж сорбента виконувати Володимир Гройсман — це питання. І цілком iмовірно, що «Мавр» просто зробить свою справу, а потім, сказавши: «Тільки після Вас», поступиться місцем головного чергового по кризі, наприклад, Олександру Турчинову або Міхеїлу Саакашвілі. Утім, усе, окрім інших чинників, що влада не любить озвучувати, залежатиме й від того, за кого назбирається найбільша кількість голосів у парламенті.