Реанімація «януковичів»?

Переходимо від одного понеділка до іншого, позбавившись ілюзій, поволі намагаємось здолати справжніх жонглерів та ілюзіоністів у владі. Нові розчарування старими, що бентежить, демократичними політичними силами, тут би з них по-серйозному спитати, особливо з тих, кому найбільше довіряли: де загубили так до кінця і не розкриту та не втілену ідеологію? Аж тут нова напасть: заочні герої з рядів Януковича, виявляється, вже давно не на жарт збуджені. Ось нещодавно на своєму восьмому з’їзді, що пройшов у Києві, партія «Успішна країна» обрала почесного голову. Ним став наближений до «сім’ї» Януковича колишній міністр уряду Азарова та засновник громадської ініціативи «Відновлення Донбасу» Олександр Клименко, який зараз переховується від українських правоохоронних органів у Росії. Зрозуміло, Клименко особисто приїхати на з’їзд до української столиці не міг, він був там віртуально — до своїх адептів звертався з широкого екрана.

З’їзд пройшов по-дорослому, на ньому делегати з 21 області України обрали президію, політичну раду та виконавчий комітет. А главою партії стала Марина Дедушева, за визначенням прес-служби Клименка, «досвідчений державний менеджер та експерт у сфері фінансів». Остання теза, напевне, визначальна.

Ця, на перший погляд, малопомітна для широкого загалу подія стала однією з перших політичних тем на Вінниччині з великим знаком запитання. А хто ж очолить це старе-нове творіння у провладному регіоні?

Експерти в прогнозах не мають певності, називаючи різні прізвища, в основному колишніх місцевих функціонерів Партії регіонів, проте одноголосно запевняють, що, з великою долею ймовірності, формально партією керуватиме стороння особа, якій довіряють вінницькі «регіонали».

З точки зору технології гіпотетичного відновлення багатовекторності «януковичів» за цим процесом спостерігати, може, було б цікаво. Але, освіжаючи нещодавні події та думи про країну, холодієш від нової дози остраху.

«Дони», всі ми пам’ятаємо, в основному, не з аристократів, але вони добре засвоїли, що обличчям треба вміти володіти. А тому очолити цю політсилу зможуть на вотчині Порошенка цілком симпатичні обличчя молодих перспективних політиків. Скажімо, з команди того ж таки колишнього «регіонала», екс-голови облради періоду Януковича Сергія Татусяка. Саме він зібрав і курирував молоде крило Партії регіонів.

Серед ймовірних керівників нової регіональної політсили можуть бути і представники оточення соціал-демократичного «регіонала» Григорія Калетніка. Він уперто продовжує втілювати власні схеми у життя, використовуючи політичні кулуарні ігри в регіоні, причому як із БП «Солідарність», так і з «Батьківщиною». Адже пошук правильного, з партійної точки зору, столу для святкової трапези, аби спробувати сісти за нього, — справа тонка й не проста.

Також політичні аналітики не виключають, що партію може очолити й представник однієї з колись опозиційної до ПР партії. Політична мімікрія на Вінниччині, на жаль, супутній процес розвитку та переродження різних політсил.

Однак, що означатиме реанімація «януковичів» для авторитету цієї влади в очах громадян усередині країни? Хоча, кого з нинішніх можновладців цікавлять власні громадяни?. Тоді, що це все означає для все ще авторитетної думки суспільних лідерів, адже з таким явищем нинішнім правителям усе-таки доводиться рахуватись?

І яку нову ідеологічну сутність несе ця партія? А головне — хто вона для Кремля, який, очевидно, дуже хоче оновити й посилити в Україні свою «п’яту колону».

Тішить лише те, що в разі чого, не один, а вже ціле стадо бульдозерів нудьгувати не буде. Інакше, всю цю ситуацію в Україні інакше як проклятою петлею часу не назвеш.