Під покровом ночі

Ляшко — «за», а Томенко — «проти»

Найбільшою «сенсацією» бюджетної ночі стала ситуативна більшість, яка спромоглася зібрати ці голоси за головний кошторис країни. Найбільше голосів дали «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка» спільно з групами «Відродження» та «Воля народу». До них приєдналася і Радикальна партія повним складом, яка з вересня начебто в опозиції до влади. Сам Олег Ляшко протягом ночі кілька разів вибігав у кулуари до журналістів і клявся-божився, що за жодних умов вони не голосуватимуть за цей бюджет, однак в останній момент змінив свою думку. «Просто було знайдено компроміс — як завжди при голосуваннi у Верховній Раді. Для Тимошенко аргументів не знайшли, тому що Юлії Володимирівні потрібні дострокові вибори. Голосів вистачило. Ось, власне, і всі таємні пружини. Нічого сенсаційного», — прокоментував ситуацію журналіст Кирило Сазонов.

«Батьківщина», як і «Самопоміч», виступила категорично проти остаточного варіанта бюджету, який вони отримали на руки після другої години ночі. Наступного дня Юлія Тимошенко в ефірі телеканала «Інтер» заявила, що деяким депутатам-мажоритарникам пропонували по 10 млн. дол. на руки і по мільйону на округ за голосування за бюджет. Щоправда, імен ні тих, хто пропонував, ні тих, кому пропонували, озвучено не було.

Категорично проти такого варіанта бюджету висловився і Микола Томенко, який заявив про свій вихід із фракції БПП. «Наша влада під час бюджетного процесу, взявши на озброєння лозунг боротьби з «популізмом», чомусь забула оподаткувати депозити, водночас оподаткувавши пенсії, зробила пільги для великих агрохолдингів, вдаривши по фермерах, профінансувала всі забаганки міністерств і відомств і «обрізала» місцеві бюджети. Зрозуміло, що за такий бюджет та антисоціальні законопроекти, якими, до речі, призупинено дію абсолютної більшості соціальних та гуманітарних програм, зафіксованих у 37 законах, я не голосував», — пояснив свою позицію Микола Томенко. Проте у результатах поіменного голосування проти прізвища Томенко стоїть не «проти», а «утримався».

Тому дам — тому не дам

Бюджет-2016 передбачає дефіцит на рівні 3,7% ВВП та 12% інфляції, а також на кінець року приріст ВВП на 2%. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав документ бюджетом децентралізації. «Доходи місцевих бюджетів зростуть на 40%, це гроші на дитсадки, школи. 19% зростання видатків на публічний сектор — учителів, лікарів. Ніхто не сподівався що Україна здобуде такий прогрес», — зазначив він, закликаючи депутатів до голосування. Очікується, що місцеві бюджети отримають додатково більш як 40 млрд. грн., а податкова реформа дасть місцевим бюджетам ще додаткових 13 млрд. грн.

Саме децентралізацією пояснили урядовці той феномен, що найбільше державне фінансування отримав не Київ і навіть не найбільша — Одеська — область, а Вінницька. Володимир Гройсман пояснив це тим, що у Вінницькій області «найбільше в Україні сільрад і ці гроші підуть на зарплати, а не на капітальні вкладення». Не меншу критику викликала пропозиція виділити 25 млн. грн. на проведення фестивалю патріотичної пісні — після шквалу критики просто в залі було запропоновано передати ці гроші МЗС.

Серед інших «міністерських» видатків найбільше передбачено на армію — 5% ВВП, або, орієнтовно, 113,6 млрд. грн. Міністерство оборони отримає 55,6 млрд. грн. На МВС передбачено 40,8 млрд. грн., що більше, ніж минулого року, на 7 млрд. грн. Збільшилися видатки і на Мінсоцполітики — 153,1 млрд. грн., iз них — 35 млрд. грн. витратять на субсидії. А от на культуру, освіту і медицину видатки хоч і зросли, але зовсім трішки. Міністр охорони здоров’я наполягає на необхідності реформування галузі і переведення медицини на платну основу.

Зарплати зростуть, і ціни — теж

Пізнє голосування бюджету Арсеній Яценюк пояснив тим, що лише о 16-й годині було проголосовано зміни до Податкового кодексу. Під тиском вулиці уряд пішов на компроміс і відклав радикальну податкову реформу на пізніший термін, погодившись на «точкові зміни». Ставки основних податків у 2016 році фактично не зміняться, зокрема ставка податку на додану вартість, як і зараз, становитиме 20 відсотків, а ставка податку на прибуток залишається в розмірі 18 процентів. А от єдиний соціальний внесок, який зараз становить від 36% до 49%, наступного року всі сплачуватимуть за ставкою у 22%. Це зменшення, сподівається уряд, сприятиме підвищенню заробітних плат працівникам приватних підприємств і виведенню їх із тіні. Загалом уряд сподівається на зростання зарплат щонайменше на 12% — саме таким очікується і рівень інфляції наступного року. Практично без змін лишилася спрощена система оподаткування.

Натомість значно зросли акцизи на тютюн та алкоголь: на пиво вони підвищаться удвічі, на лікеро-горілчані вироби — на 50%. А на слабоалкогольні напої — аж на 300%. На 40% збільшиться і акциз на цигарки. Варто очікувати і зростання цін на інші товари, оскільки ставка акцизу на бензин зросте з 202 до 228 євро за тонну, а транспортні витрати завжди закладають у ціну.

Зрештою, прийнятий бюджет став балансом між популістичними бажаннями політиків догодити виборцям і реаліями економіки. На останньому наполягав і МВФ, який готується виділити Україні третій транш допомоги — $1,7 млрд. А з кредиторами жартувати не можна.