Батьківщина
Від Чернівців до запорозьких станів
Лежить вона, розкинувши поля,
Моя країна з селами й містами,
Свята і рідна батьківська земля.
Але коли над ворогом у небо
Гранату вже занесено вперед,
У мить останню пригадати треба
Все те, що захищає кулемет.
Ти згадуєш такою Батьківщину,
Яку її з дитинства пригадав:
Галявинку в саду, де три калини
Горять вогнями за твоїм вікном,
Маленьку річку, що тече в долині,
Шепоче, грає золотим піском,
Стару хатину, де ми народились,
Лише одну таку в твоїм селі,
Стежину, де колись удвох ходили,
Щоб знати всі прикмети на землі.
Можливо все заради Батьківщини:
Боротись, мерзнуть, мокнуть, голодать,
Іти на смерть, але ті три калини
Нікому неможливо віддавать.
Семен СЕМЧЕНКО
Київ