Активісти та засуджені, які щойно звільнилися з місць позбавлення волі, спробували зайти до приймальні Пенітенціарної служби України та розповісти громадськості правду про катування та про корупцію у пенітенціарній системі.
Засуджені показали шрами на своїх тілах та спробували висунути окремі вимоги щодо поліпшення ситуації в місцях позбавлення волі. Імпровізовану «прес-конференцію» громадські активісти й правозахисники з об’єднання «Синдикат» та колишні засуджені організували після невдалої спроби поговорити з керівництвом виправних закладів (адже громаду не пропустили далі приймальної). Мову вели, зокрема, про найстрашнішу із тюрем України, яку серед засуджених називають «українським Бухенвальдом» та «фабрикою смерті» — Харківську виправну колонію № 25. Колишні арештанти вирішили розповісти правду громадськості, адже в тюрмах і досі нічого не змінилося, а сама виправна система не виправляє людей, а вбиває. «Коли люди дізнаються, що їх везуть до Харківської зони, то часто вчиняють самогубство, ріжуть собі вени — настільки страшно туди їхати», — розповідає один із колишніх засуджених. «Людей ґвалтують гумовими кийками, стрибають на наручники, щоб порізати руки до кісток тощо, там просто «Бухенвальд», — додає він. «Люди, які перебувають там, бояться говорити правду, адже за це можуть зґвалтувати або вбити. Сьогодні нарешті зібралася група колишніх засуджених, які вже тут, на волі, тож вони розкажуть усю правду, адже життя та здоров’я людей не може бути під загрозою, незважаючи на те, скільки разів і за які злочини вони були ув’язнені. Пора змінити цю систему», — пояснює «УМ» лідер правозахисного об’єднання «Синдикат» Євген Чепелянський. «Крім жорстоких катувань, засуджених змушують працювати без дотримання будь-яких прав та вихідних, без жодної зарплатні. Це величезний бізнес на крові та горі, саме тому цей безлад ніхто не припиняє», — пояснює правозахисник.
Наразі активісти разом із колишніми в’язнями подали заяву до Генпрокуратури України з вимогою покарати працівників Пенітенціарної служби, котрі причетні до скоєння злочинів, та запобігти тому нещастю, котре панує у тюремних стінах. «Такі проблеми є не тільки в Києві чи великих містах, це охоплює всю країну. Наразі ж вседозволеність iде від самої верхівки — від голови Пенітенціарної служби Палагнюка Володимира Миколайовича, котрий навіть при журналістах заявив, що у службі все буде, як і раніше», — додає пан Євген.