Минула осіння пора, і прийшов час проаналізувати підсумки цьогорічного городнього сезону. Для мене він, попри все, виявився досить вдалим. Як завжди, порадували мої улюбленці — помідори. Серед них особливо виділився сорт молдавської селекції Лекурич, про який хочу розповісти, а також запропонувати читачам гарний подарунок.
Чому ми так любимо помідори? Напевно, тому, що їх смак і кулінарні можливості їх застосування неперевершені. Зараз дивно читати про те, що в той час, як ця рослина тільки-но потрапила до Європи, люди остерігалися вживати в їжу ці невідомі плоди. Причиною цьому були неймовірні чутки, ніби заморський овоч є небезпечною отрутою. Тепер можна тільки іронічно посміхнутися з цих середньовічних забобонів, адже помідори сьогодні «завоювали» всю територію земної кулі.
Відтоді селекціонери різних країн вивели безліч сортів з усілякими корисними властивостями. На моєму городі пройшли випробування українські, чеські, голландські і навіть китайські сорти. Наразі хочу розповісти про сорт молдавської селекції Лекурич, який, на мою думку, гідно представляє нашу південну сусідку.
Лекурич виявився, без перебільшення, просто чудовим сортом. По-перше, він надранній щодо дозрівання, а це — велика дуля фітофторозу, який не встигає «поцупити» такий ранній урожай. Ну, і посмакувати Лекуричем можна, ще як інші сорти тільки зеленіють, що також додає йому плюсів. По-друге, сорт низькорослий, а це — мінімум клопотів із надокучливим підв’язуванням і пасинкуванням. По-третє, Лекурич завжди тішить акуратними кругленькими та міцненькими плодами яскраво-червоного кольору. Для продажу на ринку, для тих, хто знає, — це надзвичайно актуальні якості. Та й для власного споживання вони незамінні: хороші як для їжі, так і для консервації, переробки для кетчупу, томатної пасти тощо. По-четверте, цей сорт має ще одну цікаву особливість — дозрівання врожаю відбувається, ніби хвилями. Накотила червонобока хвиля — невеличка перерва, потім знову дружня хвиля дозрівання. Це не тільки практично, а й приємно для справжньої ґаздині. Гадаю, городники мене розуміють.
Догляд за Лекуричем стандартний, без особливих хитрощів: посів, висадка розсади, прополка, підживлення. Нічого складного, впорається навіть дитина. Цього року, незважаючи на несприятливі погодні умови, він порадував мене відмінним суперраннім урожаєм. Насіння також вдалося зібрати багато, тому можу поділитися ним із читачами — кожному вишлю пакетик насіння у подарунок. Для цього надішліть на мою адресу (с. Смоляри, Старовижівський район, Волинська область, 44425, Цибень Надії Василівні) конверт із вашою адресою з наклеєною маркою по Україні. Більш ніж упевнена, що наступного року ви із радістю згадаєте талановитих молдавських селекціонерів, які подарували нам цей чудовий надранній сорт.
Надія ЦИБЕНЬ
Смоляри, Старовижівський район,
Волинська область