Інтереси України та ЄС у безвізовому питанні вкотре не склалися в єдиний пазл.
Єврокомісія на своєму засіданні в понеділок у Брюсселі знову відклала вирішення питання з надання рекомендації стосовно безвізового режиму для громадян України та Грузії, повідомляє «Німецька хвиля». Верховна представниця Євросоюзу з питань зовнішньої політики й політики безпеки Федеріка Могеріні запевнила на прес-конференції після зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, що доповідь Єврокомісії з підготовки безвізового режиму ЄС iз Грузією та Україною все ж буде опублікована до кінця року. «Робота в Єврокомісії триває і доповідь повинна бути опублікована ще цього місяця в найближчі дні», — цитує слова Могеріні агенція «Інтерфакс». Вона додала, що в Євросоюзі розуміють, наскільки важливим є для мешканців Грузії та України питання про безвізовий режим з ЄС для короткострокових поїздок.
Очікувалося, що доповідь Єврокомісії буде оприлюднена 15 грудня, однак згодом з’явилася інформація про перенесення терміну публікації доповіді. Могеріні зазначила, що на зустрічі міністрів закордонних справ 14 грудня в ході обговорення та дискусій навколо питання візової лібералізації вималювався позитивний розвиток, оцінка з боку країн-членів була радше позитивною. Нагадаємо, раніше про вірогідне скасування візового режиму заявляла фінська євродепутатка від партії зелених Гайді Гаутала. За її словами, Європарламент готовий проголосувати за рішення про надання ЄС безвізового режиму Україні.
Кореспондентка Польського радіо у Брюсселі Беата Пломецька надіслала вчора менш оптимістичний звіт про зустріч глав МЗС країн-членів ЄС. Вона вказує, що несподіване рішення відкласти в останню хвилину оприлюднення звіту Єврокомісії з рекомендаціями відміни віз для українців та грузинів є попередженням для офіційного Києва. Брюссель не має застережень до грузинської влади, але відклав рішення про безвізовий режим для обох країн, бо вказує Києву на запізнення у виконанні всіх вимог ЄС. Йдеться передусім про боротьбу з корупцією. Після неприємної відмови Брюсселя в кулуарах зустрічі можна було почути від союзних дипломатів, що Президент України Петро Порошенко має прибути у вівторок, тобто вчора, до столиці ЄС зі «спеціальним листом», у якому зобов’язується надолужити невиконані зобов’язання. Тоді Єврокомісія могла б зібратися наступного тижня і видати таку бажану для українців і грузинів рекомендацію. Але й цього для відміни віз замало, бо пізніше таке рішення мали б погодити всі країни-члени ЄС.
Можна, звичайно ж, звинувачувати європейських бюрократів, та головна провина за черговий зрив у вирішенні питання безвізового руху з ЄС покладається все ж на українські політичні еліти. Верховна Рада ухвалює закони-покручі, в яких враховуються не стільки інтереси країни та її народу, як ляльководів з олігархічних груп, маріонетками яких є частина депутатського корпусу. Це стосується і важливих для надання безвізового режиму законів. Кабінет Міністрів грає в свою гру приватних інтересів, доки країна впевнено йде на дно. А його дії приховуються за красивими словами Прем’єра про постійне «покращення та успіхи». На жаль, і Президент Петро Порошенко не став справедливим державним арбітром у цих іграх приватних інтересів. Швидше, гравцем у грі без чесних правил. Бо саме він відповідає за закордонну політику, яку має проводити МЗС. А до МЗС не менше нарікань, ніж до більшості відомств Кабміну. Добір кадрів відбувається за принципом особистої відданості Президенту (чи призначення ключового у дипломатичній службі посла до США тому не приклад?!), без врахування фахових якостей призначенців. Водночас досвідчені та патріотично налаштовані дипломати залишаються не задіяними. Тож і інтереси України просуваються у світі мляво та невміло. Ці вади видно скрізь — як у Росії, так і на Заході. І формується відповідне ставлення до країни. Попередня влада вважала західних партнерів м’якотілими нікчемами, яких можна «розводити як кошенят». Схоже, що діюча частково успадкувала від попередньої такий стиль мислення. Тож чи варто дивуватися, що перед нашим носом вкотре опускають шлагбаум?
Водночас на вищезгаданому засіданні ухвалено низку позитивних рішень стосовно інших країн, які йдуть на зближення з ЄС і які до цього часу вважалися аутсайдерами у порівнянні з «лідером» — Україною. Євросоюз і Сербія розпочали переговори щодо інтеграції, що означає старт формального процесу вступу балканської країни в ЄС. У понеділок було відкрито дві глави переговорного досьє, що стосуються фінансового контролю та нормалізації відносин iз Косово. Наприкінці серпня Белград і Приштина вже підписали низку двосторонніх угод, однак косовське питання залишається для сербів одним iз найболючіших. Свою євроінтеграцію Сербія планує завершити до кінця 2019 року, проте більшість спостерігачів вважають цю дату занадто оптимістичною, вказуючи на приклад сусідньої Хорватії, яка вела переговори про членство в ЄС шість років.
Стримання потоку біженців в обмін на безвізовий режим, гроші на мігрантів і переговори про вступ до ЄС — приблизно так виглядає домовленість між Туреччиною та Євросоюзом. У понеділок ця країна розпочала нову еру у відносинах із Брюсселем: міністри закордонних справ ЄС поновили перервані переговори з Анкарою про вступ до європейського клубу. Турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу заявив: «Ми відкрили новий розділ на переговорах після дворічної перерви, це є добрим символом того, що ЄС та Туреччина потребують тісних та позитивних відносин. Проблеми, що стоять перед нами, такі як тероризм і міграція, вимагають більш далекосяжних і конструктивних відносин». Оглядачі говорять про новий старт діалогу між Євросоюзом та Туреччиною після років непростих відносин.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
