Недитяча ноша…

Просте вередування чи підступний симптом?

Фахівці стверджують: депресивні розлади можуть виникати в будь-якому дитячому віці. Нерозпізнані — часто з вини батьків та вчителів — такі стани можуть переростати у важкі форми психічних недуг, мати незворотній характер. Якщо депресія триває надто довго і «зайшла» дуже далеко, дитина може вдатися до суїциду.

— Прояви дитячої депресії непросто зафіксувати, оскільки вони дуже мінливі, проявляються у різний спосіб, і під одночасним впливом багатьох зовнішніх факторів, — розповідає дитячий лікар-психіатр Олександра Тимченко. — До того ж дитина не завжди усвідомлює, що з нею відбувається, і не вміє докладно пояснити свої відчуття.

Що може вплинути на вразливу дитячу психіку? Стресовими факторами, каже лікар, є відокремлення від сім’ї, мами (перебування в цілодобовому садочку, лікарні, санаторії). Це найбільш болісні моменти для малюка віком до 4 років. Для дітей, старших 5 років, поштовхом до депресії обернуться тривалі конфлікти в сім’ї, сварки, розлучення батьків, смерть рідних. Після семи років у житті дитини з’являється ще один імовірний привід депресувати — школа: це може бути зміна класу, вчителя, зневага з боку педагога чи однолітків.

— Депресія у дитини завжди має прихований характер, — пояснює пані Олександра. — Хоча на поверхні — вередування та скарги на самопочуття. Батькам варто уважніше дослухатися до цих скарг. Дошкільнята в таких випадках нарікають на біль у животі, діти молодшого шкільного віку — на головний біль. Якщо аналізи в нормі, і педіатр не бачить серйозних відхилень у здоров’ї, це ще не означає, що емоційний стан малюка в нормі. Важливо порадитися також із психологом або психіатром.

Часом за скаргою «мені нудно» ховається брак інтересу до життя. Це тривожний сигнал, особливо в дитячому віці. Надмірна сльозливість, постійна готовність до плачу також можуть свідчити, що порушено емоційну рівновагу дитини.

Якщо малюк по кілька разів перепитує маму чи тата: «Ти мене любиш?» — він сумнівається в любові рідних. Така дитина стає надмірно вразливою до зауважень, може відповідати безглуздими погрозами. Якщо дитина незадоволена ставленням мами, байдужістю батька, може висловлювати докори.

Не поспішайте карати за «не хочу»

Депресія набуває нових «образів» — залежно від віку і розвитку дитини. У перші роки життя, коли малюк нерозривно зв’язаний з матір’ю, вона проявляється порушенням сну і травлення, зупинкою у розвитку. У дошкільному віці ознаками депресивного стану стає страх (темряви, тварин), зміни настрою, напади невмотивованого плачу, агресії, тривоги. Типові депресивні ознаки, за словами фахівця, — сумне обличчя, тихий голос, збіднена міміка. Також характерні одноманітні розхитування головою або всім тілом. Від дитини можна почути нарікання, що їй нічого не вдається, вона найгірша в колективі, слабка.

— Проблема з адаптацією в школі з’являється поступово, але це одна з можливих ознак депресії, — зауважує фахівець. — Школярик потребує більше часу на підготовку домашніх завдань, не запам’ятовує, не може зрозуміти прочитаного.

У молодших класах у дитини простежуються періодичні спади працездатності — разом із дратівливістю, невпевненістю. Вона втрачає інтерес до успіхів у навчанні, до ігор, зникає ініціатива, з’являється прагнення до ізоляції.

— Не ігноруйте скарг сина чи доньки, коли вони кажуть, що у школі до них ставляться з презирством, намагаються образити, — застерігає Олександра Тимченко. — Коли бачите, що дитина стала невмотивовано повільною та незграбною, — зверніть на це пильнішу увагу. Дитина, яка ще недавно залюбки відвідувала спортивну секцію, може раптом сказати, що їй це важко. Коли стан ненадовго покращується, знову обіцяє піти до школи, та на ранок наступного дня обіцянку скасовує. Відповідає тільки «не хочу», «не можу». Не карайте її. Імовірно, ваш син чи донька потребує допомоги фахівця.

Що ближче до підліткового віку, то більше проявляється дисгармонійність, схильність до замкнутості, роздумів. Підвищені вимоги провокують погіршення депресії, натомість депресивні ознаки іноді зовсім зникають, коли зменшуються шкільні навантаження та вимоги.

— У деяких дітей іноді переважає схильність до агресії, — каже лікар. — У них бачимо різні поведінкові розлади — бажання «зірвати зло», втекти зі школи, забіякуватість, інші форми протесту. Але основна ознака депресії у дитини — втрата життєрадісності, оптимістичного сприйняття життя.