Причому Ленін до Пирогів

09.12.2015

Час роздумів уже минув, було проведено подвірне опитування жителів сіл — вони мали змогу висловити свою думку: записати у протокол запропоновані комісією нові назви вулиць або внести свою назву. Рішення прийнято: жителі двох сусідніх сіл однієї сільської ради — Пироги і Яроші Глобинського району Полтавської області — вирішили перейменувати свої центральні вулиці (імені Леніна та імені Чапаєва відповідно) на Чумацький шлях. Назва історично значима і навіть певною мірою мрійливо-поетична (якщо розглядати її у «галактичній співдружності»).

Так історично склалося, що через ці села у далеку давнину (з кінця ХV до початку 70-х років ХІХ сторіччя) пролягав знаменитий чумацький Ромоданівський* шлях, який стелився Лівобережною Україною з півночі на південь — від Путивля до Кременчука, а звідти, від переправи через Дніпро, вів Правобережною Україною далі — у Крим. Пароволові та четвероволові дерев’яні вози — мажі та хури — везли на ярмарки важкий крам: зерно, мед, сіль, рибу, гончарні вироби, тютюн та інший товар. До будівництва Південної залізниці чумацький Ромоданівський шлях був одним із найважливіших шляхів, що сполучали центр Російської імперії, зокрема столицю Петербург, із Кримом та південними регіонами України та Бессарабії.

Жителі старшого покоління Пирогів, Ярошів та й інших навколишніх сіл, які пережили Голодомор 1932-33 років та німецько-фашистську окупацію 1941-1943 рр., у своїх спогадах зазвичай, як і їхні діди-прадіди, продовжували називати цей шлях «Ромоданом». (У колишньому Радянському Союзі чумацький Ромоданівський шлях, що проходив через ці села, назвали вулицею Леніна у селі Пироги та вулицею Чапаєва у Ярошах). Тож справедливим було рішення селян зберегти для наступних поколінь у назві вулиць історичний факт: через наші села проходив Чумацький шлях.

P.S. До речі, назву «Чумацький Шлях» має і наша Галактика — воістину пам’ятна назва в історії України! 300 мільярдів зірок Чумацького Шляху сяють у нічному небі. Згідно з легендою, чумаки їздили до Криму по сіль, орієнтуючись уночі на цю зоряну смугу.

І вічно сяятиме над нами Чумацький Шлях...

 

*(Походження назви невідоме. За переказами, його назва пішла від прізвища воєводи Григорія Ромодановського, який 1674 вів цим шляхом московські війська проти гетьмана Правобережної України Петра Дорошенка. Хоча назва існувала ще до цього походу і могла бути пов’язана з арабським словом «Рамадан», священним місяцем у мусульман, які дотримуються строгого посту в цей період. А були ж іще Бакаїв шлях, Ізюмський, Кальміуський, Волоський, Кизикерменський, Київський, Кучманський, Муравський, Херсонський, Чорний шлях та інші чумацькі шляхи, назви яких мали географічну «прив’язку». — Ред.).

Олександр МАТВІЄЦЬ,
учитель Пирогівської школи,
голова комісії з перейменування вулиць
Пироги, Глобинський район, Полтавська область
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>