На троні «довічно»?

08.12.2015
На троні «довічно»?

Недільний референдум відкидає Вірменію у радянське минуле.

Під час недільного референдуму громадяни Вірменії більшістю голосів проголосували за проведення ініційованої президентом країни Сержем Сарґсяном конституційної реформи та перехід до парламентської форми правління. Про це в понеділок повідомила Центральна виборча комісія країни після підрахунку бюлетенів з усіх 1997 виборчих дільниць, повідомляє «Інтерфакс». За даними ЦВК, за конституційні зміни віддали голос 63,35 відсотка виборців, що взяли участь у референдумі. Проти проголосували 32,35 відсотка. Явка на референдумі становила 50,51 відсотка. Як повідомляється, документ вважається ухваленим, якщо за його втілення висловились понад 50 відсотків учасників референдуму.

За прикладом «кремлівських старців»

Уряд запланував проведення референдуму 6 грудня після того, як президент Серж Сарґсян запропонував поправки до Конституції, стверджуючи, що зміни «зроблять співпрацю між різними гілками влади ефективнішою» і сприятимуть економічному розвитку та захисту прав людини. Незважаючи на те, що парламент Вірменії схвалив ініційовані президентом країни конституційні зміни, президентський проект викликав неоднозначну реакцію у вірменському суспільстві, а також в експертних і політичних колах. Документом розширюються повноваження прем’єра, який в умовах війни перебирає також функції верховного головнокомандувача. Президентові ж дістається роль певного арбітра, який забезпечує хід реалізації Конституції. При цьому його обирають не шляхом прямих виборів, а радою виборців iз числа депутатів.

Президент призначає прем’єра, представленого парламентською більшістю. А вищим органом виконавчої влади стає уряд, який розробляє та здійснює внутрішню і зовнішню політику, керує системою держуправління. При цьому якщо парламентські сили не зможуть домовитися щодо кандидатури глави уряду, парламент буде розпущений.

Опозиція заявила, що ці зміни покликані залишити Сарґсяна при владі й після завершення його терміну у 2018 році, коли він, за відомим прикладом Володимира Путіна, пересяде з президентського крісла у прем’єрське, але при цьому збереже за собою та ще й примножить теперішні президентські повноваження. У нової конституції чимало супротивників. На думку Амаяка Ованнісяна, одного з лідерів Фронту громадського порятунку «Нова Вірменія», який виступав проти реформи, влада фактично обмежує виборчі права громадян. «Президента обиратиме парламент, у якому стабільна більшість формується владою вже сьогодні — за два роки до чергових парламентських виборів», — заявив опозиціонер в інтерв’ю «Німецькій хвилі». Ованнісян не сумнівається, що його кістяк складе правляча нині Республіканська партія Вірменії. На його думку, «інститут прямих виборів глави держави і багатопартійна система, те, чого ми добилися після розвалу СРСР, долаючи спадщину тоталітарного режиму», залишаться в минулому. «Виходить, що за ініціативою президента ми рухаємося в бік відновлення радянського тоталітаризму», — обурюється політик.

Крім того, каже Ованнісян, у новому проекті конституції аналогом статті 6 радянської конституції про керівну і спрямовуючу роль Компартії як ядра політичної системи є 89-та стаття вірменського основного закону — метою виборів є формування стабільної більшості. «Якщо формування потрібної владі більшості не досягається, парламент розпускається і проводиться другий тур, щоб цього домогтися. Так і формується потрібна владі більшість», — роз’яснює він.

Вперед до застою

Проти нової конституції висловилися й обидва екс-президенти Вірменії. Левон Тер-Петросян назвав конституційний референдум «авантюрою, яка може завершитися непередбачуваними наслідками». На його думку, ні для кого не секрет, що метою «реформ» є подолання заборони на продовження терміну повноважень президента і відтворення правлячого режиму. Другий президент Вірменії Роберт Кочарян заявив у інтерв’ю «Німецькій хвилі», що вважає конституційні перетворення «серйозною помилкою», наслідки якої будуть вкрай небезпечними для майбутнього країни. «Проект Конституції містить у собі істотні ризики скочування до де-факто однопартійної системи, а значить — до політичної монополії й застою», — вважає Кочарян. На його думку, Конституцією закріплюється обов’язкова парламентська більшість за якоюсь однією партією і таким чином підмінюється суть парламентаризму.

Обговорення конституційних поправок у Вірменії тривало на тлі акцій протесту опозиції, цілодобових акцій громадянської непокори, закликів не тільки скасувати референдум, а й провести дострокові парламентські та президентські вибори. Лідери опозиції заявляють, що не підуть з вулиць, поки не досягнуть бажаного. Опозиційний Вірменський національний конгрес (ВНК) заявив, що не визнає попередніх результатів виборчої комісії. У столиці країни Єревані упродовж ночі на понеділок тривала акція протесту. Вчора мав також відбутися мітинг противників конституційної реформи, на якому вони оприлюднять результати свого підрахунку голосів.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>