НОВИНИ ПЛЮС

Розкрадання мiльярда гривень

Національне антикорупційне бюро відкрило перші три кримінальні провадження. Про це учора на брифінгу в Києві повідомив директор бюро Артем Ситник. Він конкретизував: «4 грудня детективи Антикорупційного бюро внесли до Єдиного досудового реєстру досудових розслідувань три кримінальні провадження. Вони стосуються схем розкрадання державних коштів державних підприємств на загальну суму близько одного млрд. грн».

Кількість проваджень, яку можуть внести до реєстру, — набагато більша. Але наразі можливості Антикорупційного бюро трохи обмежені малою кількістю прокурорів, які мають курирувати ці провадження, зазначив Ситник.

Різні методи Кримської блокади

Учасники енергетичної блокади Криму не дозволили спеціалістам Укренерго відновити подачу світла до окупованого Криму по лінії електропередач «Каховська—Титан», повідомили в «Правому секторі». Працівники Укренерго разом iз представниками МВС та СБУ намагалися запустити електролінію згідно з домовленостями частини організаторів блокади Криму з владою України.

«Три оперативні групи ПС під керівництвом друга «Хаммера» — комбата 2-го запасного батальйону ДУК ПС — спільно з активістами «Ветеранів Айдару» та ВПК «Айдар» завадили злочинним діям і не допустили подачі електроенергії на окуповану територію. Для бійців ПС, як і для багатьох інших активістів блокади, стала несподіванкою згода представників Меджлісу відновити подачу електроенергії в окупований Крим», — йдеться у заяві «Правого сектора». Також констатували: якщо подача електроенергії буде відновлена, ПС припинить свою участь у громадській акції «Блокада Криму», бо не вбачає сенсу в такому «блокуванні». Але залишають за собою право в іншому форматі здійснювати контроль та не допускати поставки вантажів та ресурсів на окуповану територію.

Подайте держслужбовцям

Український уряд планує ухвалити стратегію реформування держслужби, яка включатиме часткове фінансування зарплатні держслужбовців за кошти Євросоюзу. Про це заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на брифінгу в Брюсселі. «Ми очікуємо, що український парламент прийме в цілому закон про державну службу і та стратегія, яка буде розроблена, дасть нам можливість звернутися до наших європейських партнерів, щоби забезпечити спецфонд для підвищення заробітних плат державних службовців», — заявив він.

Раніше в інтерв’ю одному з видань єврокомісар iз питань розширення та європейської політики сусідства Йоганес Ган жорстко розкритикував політику українського уряду, зазначивши, що не надаватиме грошей на реформу держслужби доти, доки Україна не сформує чіткий план реформи. «Ми не будемо фінансувати доти, доки не буде концепції реформи. Українська влада має нарешті зрозуміти це! Доки в Києві це не зрозуміють, ми не досягнемо мети. Нам потрібна конкретика, якої зараз бракує», — наголосив єврокомісар.

Не «пускати на щебінь»

Усі демонтовані, згiдно з законом про декомунізацію, об’єкти мають бути збережені. Таку позицію висловили представники експертної ради при столичному Департаменті містобудування та архітектури. На думку історика Михайла Кальницького, такі об’єкти не можна «пускати на щебінь». У столиці є декілька монументів, які мають статус пам’яток і є загальновизнаними об’єктами культурної спадщини. «Можливо, їх варто залишити, а поряд — установити таблички з короткою історичною довідкою, роз’ясненням», — вважає історик.

Після того як Мінкультури розгляне рекомендації експертної ради, пам’ятники та меморіальні дошки мають бути демонтовані і передані до музею як об’єкти, що мають історичну цінність. Із місцем для збереження демонтованих об’єктів — так званим «Парком радянського періоду» чи «Долиною ідолів» — поки що не визначилися. Пропонувалися території заповідника Биківнянські могили, Музей історії Києва, один iз павільйонів ВДНГ, територія парку НПП «Голосіївський» і Труханів острів.

Не повернуся додому

Кожен четвертий з опитаних внутрішньопереміщених осіб не збирається повертатися додому на постійне місце проживання впродовж наступних декількох років. Про це свідчить дослідження, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС). «54% опитаних розглядають своє становище як тимчасове і хотіли б повернутися додому, 26% збираються повертатися додому впродовж цього періоду, а інші поки не визначилися», — прокоментувала результати дослідження науковий співробітник КМІСу Марина Шпікер. Дослідження проводили у Слов’янську, Сіверськодонецьку, Бердянську, Нікополі, Чугуєві й Дергачах у жовтні.

Серед основних умов, за яких вони готові повернутися, переселенці називали закінчення бойових дій — приблизно половина з опитаних. Приблизно стільки ж прагне, щоб Донбас повернувся під контроль української влади. Приблизно третина сказала, що повернеться, якщо будуть умови для нормального життя.