Старий держак нової мітли

Те, чому довго і з величезними надзусиллями противились вінницькі активісти Майдану, — сталось. Минулої п’ятниці під невщухаюче майданівське «Ганьба!» Вінницька обласна рада вибрала своїм головою екс-«губернатора», члена фракції «БПП «Солідарність» Анатолія Олійника. Останній не випадково викликав народне невдоволення, адже саме його активісти звинувачують в епічних подіях (штурму ОДА) 6 грудня 2014 року та сприянні «ширці» з «регіоналами».

«ґвалтування Вінниччини Олійником...» — так характеризували майданівці висування колишнього голови облдержадміністрації, якого свого часу звільнив Президент Порошенко за «дестабілізацію в регіоні». Але, як і прогнозувала «УМ», для Анатолія Олійника настав момент сатисфакції... А для місцевих осередків партій та громадських організацій — момент істини.

Підкилимно узгоджений кандидат

У день сесії балкон зали, фойє та площа перед облрадою були забиті активістами. За тиждень до цього вони закликали депутатів усіх фракцій, якщо в них є совість, не голосувати за людину, яка спланувала і хотіла здійснити переворот у раді 6 грудня. Наголошувалося, що тоді були сфальшовані кримінальні справи проти майданівців-активістів. «Олійнику ми не прощаємо і 6 грудня минулого року, і те, що він обізвав «сепаратистами» активістів, які приходили на сесію облради, і те, що Хорт досі сидить у тюрмі за порваний портрет Порошенка. Зрозуміло, що Олійник дуже вигідний так званій «партії вінничан», а по суті — ЗАТ, яке тут, періодично перефарбовуючись, правило всю пострадянську епоху. І робота його на цю команду вже була очевидною», — один за одним  заявляли представники народного віча. А 21 листопада у Києві на відзначенні другої річниці Революції гідності на всю Україну прозвучало звернення до Президента Петра Порошенка вінничанки Зої Шимко, мами героя Небесної сотні Максима Шимка: «Ми не проти Олійника як людини, але ми пам’ятаємо 6 грудня і не хочемо, щоб воно повторилось! Для чого ви його знову висуваєте?». Петро Порошенко відповів, що з таким проханням до нього звернулася група депутатів.

Зрозуміло, який шквал емоцій вирував у сесійній залі впродовж засідання. Особливо там, де серед активістів затесались... «тітушки» та провокатори. «Вишукані» коментарі останніх у стилі розмов Шарікова зі Швондером, «потасовка», що ледь не перейшла в бійку, коли хтось таки міг перелетіти через перила балкона на голови присутніх на сесії нардепів від БПП або спостерігачів від ОБСЄ... За різною інформацією, ціна присутності кожного такого персонажа на сесії становить 200 гривень...

Однак якусь мить на балконі таки панувала тиша. Для представників громадськості шоком стало те, що жодна інша політична сила, окрім БПП «Солідарність», не запропонувала свого кандидата. Оговтавшись, разом із вигуками «Ганьба!», «Зрада!», «Змовилися!» активісти звертались до лідерів обласної «Батьківщини» та «Свободи» — Людмили Щербаківської й Олексія Фурмана, аби ті висували свої кандидатури.

Від «ширки» до... «ширки»

Представники демократичних сил виправдовувалися, що їм не вистачить голосів. Бо на момент сесії втаємничені в закулісні інтриги нарахували 58 депутатів, котрі зможуть проголосувати за Олійника. Насправді проголосувало 62 з присутніх 76 депутатів. А найчіткіше і найзрозуміліше повела себе фракція УКРОПу — всі вісім депутатів проігнорували сесійне засідання.

Як стало відомо, напередодні сесії депутатські фракції «Батьківщини», «Свободи», «Самопомочі», Радикальної партії, УКРОПу мали підписати меморандум про створення більшості без пропрезидентської «Солідарності», що дало б реальні шанси для підтримки свого кандидата на посаду голови обласної ради. Туди ввійшло б 45 депутатів, а це — більшість. Найімовірніше, це мала бути лідер обласних біло-сердечних Людмила Щербаківська. Але, як стверджують представники «Батьківщини», «радикали» та «Самопоміч» цю частину меморандуму підписати відмовились.

А вже на сесії депутат від Радикальної партії Сергій Кривешко пояснив, що очікував висунення альтернативи Олійнику в особі Щербаківської і не зрозумів позицію «Батьківщини», котра проігнорувала таку можливість. Тому, мовляв, «радикали» й вибирали з того, хто був.

«Свобода» з почуттям «Солідарності»?

Утім до думки активної громадськості Вінниччини ніхто дослухатися не збирався. А віддана за Олійника кількість голосів свідчить, що його кандидатуру підтримали представники усіх фракцій. Лише математика? Не зовсім. Подейкують, що напередодні сесії у Вінниці таємно побував лідер «Свободи» Олег Тягнибок. Можливо, всі шість депутатів–«свободівців» і входять до тих тринадцяти, хто не підтримав кандидатуру Олійника, але публічно про це заявив лише один — депутат Володимир Барцьось. Звертаючись до Анатолія Олійника, молодий політик сказав: «Як ви з таким рівнем довіри людей збираєтесь консолідувати депутатів? Я не маю ні морального, ні жодного іншого права підтримувати вас на цю посаду».

Проте є припущення, що Тягнибок у Вінниці міг просити своїх однопартійців якраз підтримати кандидата від «Солідарності». А ціною питання може бути закриття справ проти «свободівців», котрі зараз перебувають під пресом судових процесів після подій біля ВР 31 серпня цього року. Ну що ж, цілком логічно й вивірено — робити такий обмін саме на вотчині Президента. Усі ж повинні відчувати, хто тут господар!

Від малої поступки до великого програшу — один крок

Роздача портфелів у Вінницькій облраді завершилася отриманням посади першого та другого заступників голови облради відповідно головою обласного осередку «Батьківщини» Людмилою Щербаківською та членом Радикальної партії Ляшка Олександром Качуром. «Радикалам» та «самопомічівцям» пророкують ще декілька посад у законодавчому органі області.

Але народ уже не сприймає жодних «договорняків». Більшість громадських активістів залишали сесійну залу розчарованими. Декотрі навіть погрожували Олійнику новою революцією, декотрі риторично запитували: «Де взяти вінницького Парасюка?».

Однак чому лідери демократичних сил хоча б iз поваги до прихильників не висували своїх кандидатур? Здалися без бою? Адже всі пояснення від демократичних сил виглядають як виправдання власної залежності...