Програно бій, але не битву

Матч-реванш Володимира Кличка і Тайсона Ф’юрі буде. Обидва боксери підтвердили, що така опція передбачена в контракті на їхній перший бій, і обидва вже висловили бажання зустрітись на рингу знову. Експерти передбачають, що це станеться в 2016 році.

«Поки рано говорити, коли й де, бо треба узгодити процесуальні моменти, але реванш буде точно», — сказав тепер уже екс-чемпіон Володимир. «Я — боєць, моя справа — битись, і я готовий доводити невипадковість перемоги в Дюссельдорфі», — заявив у свою чергу Ф’юрі, подякувавши команді Володимира Кличка.

«Хочу вибачитись перед Ленноксом Льїюсом за все те, що я наговорив на його адресу. Ленноксе, ти великий чемпіон. І Володимир Кличко теж великий чемпіон. А все, що я казав до бою [проти Кличка], — це ж тільки для розкрутки. Це було весело», — визнав 27-річний переможець.

На прес-конференції після поєдинку англієць виглядав і почувався так, ніби й не було виснажливих 12 раундів протистояння на «Еспріт-арені». Натомість про рівень боксу 39-річного Кличка того вечора красномовно свідчило його обличчя. Два великі розсічення (причому одне — точно не від удару головою), гематоми, синці… Стільки ознак пропущених ударів на обличчі українського суперваговика вболівальники востаннє бачили, напевно, ще у вересні 2005 року, коли Володя бився з Семуелом Пітером і переміг за рішенням суддів після кількох нокдаунів.

Одразу після бою з Ф’юрі багатьом українським уболівальникам та експертам здавалося, що поєдинок був загалом нічийним (тим більше що з Тайсона за брудний прийом зняли одне очко) і надто переконливий рахунок суддівських записок на користь претендента — 115:112, 115:112, 116:111 — це вияв бажання боксерського світу отримати нового чемпіона в найважчому дивізіоні. Якби судді зафіксували нічию, титул залишився б в українця. А так, мовляв, світ втомився від «нудного» Кличка.

Але це помилковий висновок. За неофіційною статистикою від компанії CompuBox, у бою з Ф’юрі Володимир показав найнижчу ефективність в атаці за всю свою професійну кар’єру. Протягом усього поєдинку Кличко-молодший викинув 231 удар, із них точними були тільки 52. Жахлива статистика стосується і коронних джебів українця (із 162 таких ударів мети досягли 34), і силових ударів (із 69 — лише 18). Тимчасом британець бив 371 раз, 86 — точно. Із 169 його джебів у ціль влучили 38, із 132 силових ударів — 48! Тож, на жаль, пояси чемпіона світу за версіями IBF, WBA, WBO й IBO у суперважкій вазі перейшли до Ф’юрі цілком справедливо.

Напевно, тут зійшлося багато чинників. Володя явно недооцінив дивного суперника з неблагополучної сім’ї, та й букмекери зовсім не вірили в перемогу Тайсона, тим паче за очками. Також можна говорити про «втому металу» Кличка і високу активність, яку протиставив Ф’юрі. Що досить дивно для такого боксера. Високий, не зовсім атлетичний, не панчер — але при цьому Тайсон постійно рухався, ухилявся від ударів супротивника, справді «пурхав, як метелик» та досить часто «жалив, як бджола».

До середини двобою суперники приглядалися один до одного, а надалі перевага почала переходити на бік британця. Ф’юрі не пішов у глухий захист, а обрав незручну для Кличка стійку — з опущеними руками, як любить боксувати сам Володя. Чемпіон був настільки пасивним, що коли одного разу Тайсон показово заклав руки за спину, Кличко навіть не спробував завдати удару у цілком відкритий корпус та обличчя! Не дивно, що претендент надалі почувався господарем рингу й іноді навіть відпускав малоприємні репліки в бік Кличка. А в 10-11-му раундах додав обертів, і Володимир після пропущених ударів «плив» та був близьким до нокдауну — лишалося тільки клінчувати й повертатися до опонента спиною…

Такою була четверта поразка Володі в 68 боях на профі-рингу. Перед тим Кличко-молодший востаннє програвав Леймону Брюстеру 10 квітня 2004 року. А чемпіонське звання утримував дев’ять із половиною років — від дня звитяги над Крісом Бірдом 22 квітня 2006-го.

«Я повинен був частіше бити по супернику і частіше влучати, але так і не зміг знайти потрібну дистанцію. Тайсон був швидким у руках і в русі, і через це я не міг поцілити належним чином. Я вітаю Ф’юрі з перемогою (25-ю у 25 боях. — Авт.)», — заявив Володимир Кличко.

«Яка чудова кінцівка! Справедливість перемогла, виграв найсильніший. Перемога Ф’юрі над Кличком — це найкраще, що сталося в суперважкому дивізіоні за останні багато років», — заявив Девід Хей, який свого часу програв Володимирові. Хей прогнозує, що Кличко відмовиться від реваншу, але реванш, напевно, таки буде.

З огляду на якість боксу минулої суботи, Володі потрібно буде дуже попрацювати над собою, щоб гідно виступити проти Ф’юрі ще раз. Чи буде ця спроба успішною? Не виключено, золота ера братів Кличків добігає кінця. Роки беруть своє, молодші приходять на зміну попереднім зіркам. Якщо навіть так, ми маємо подякувати Володимирові й Віталію за чемпіонську десятирічку. «Проте... Далі буде. Я програв бій, але не битву», — каже Кличко-молодший, і ми сподіваємося на його повернення на вершину.