У Львовi розпочався збiр пiдписiв за вiдкликання народного депутата, радника Прем'єр-міністра Януковича Тараса Чорновола. Позавчора Галицька райорганiзацiя Народного руху поширила звернення до сина колишнього лiдера НРУ з вимогою вiдмовитися вiд спiвпрацi з Януковичем та «отямитися, покаятись перед львiв'янами, чесними громадянами України», інакше Чорноволу-молодшому пригрозили розпочати кампанiю з позбавлення його парламентського мандата. «Ми не уповноважували вас іти в команду Вiктора Януковича. Цим вчинком, на наш погляд, ви зрадили всiх нас, виборцiв, i в першу чергу свого батька», — вважають рухiвцi. Уже наступного дня, тобто вчора, погрози соратникiв Чорновола-батька стосовно його сина почали здiйснюватися. Почувши від Чорновола звинувачення в фашизмі, виборчий штаб «Нашої України» в Сихiвському районi Львова, де Тараса В’ячеславовича обирали до Верховної Ради, розпочав збирати пiдписи виборцiв.
Згідно із чинним законодавством, вiдкликання народного депутата — справа практично нереальна. Тому противникам Тараса Чорновола доводиться сподiватися лише на добровiльне складання ним своїх депутатських повноважень. Варто додати, що в ці дні на його адресу надходять десятки, якщо не сотні звернень і відкритих листів із закликами отямитися.
Ресурс батькового авторитету cини Чорновола вичерпали до дна
Як давній товариш твого батька і шанованої всіма учасниками руху шістдесятників-дисидентів матері, Оленки Антонів (вічна їм обом пам'ять), мушу сказати слова осуду на адресу обох синів В'ячеслава Чорновола, але найперше, Тарасе, на твою.
У 1964—65 роках я не раз бував гостем твого батька у Вишгороді, де він, ще секретар комсомолу на комсомольській будові Київської ГЕС, жив у одній з кімнат гуртожитку барачного типу разом із твоєю молодою матір'ю, яка тримала тебе, свого нещодавно народженого первістка, на руках. Перед енергійним і честолюбним 26-річним В'ячеславом із бездоганною, за радянськими мірками, біографією відкривалася перспектива кар'єрного росту: через ЛКСМУ та партійне стажування — до районного, обласного, а там, дивись, і республіканського партійного керівника. Тямущості, апломбу й енергії в нього на це цілком вистачало. На перешкоді стали лиш громадянське сумління і національна гордість. Для Чорновола нестерпно було дивитися на соціальне гноблення і національне приниження власного народу. І він пішов за покликом серця. Задля своєї і багатьох поколінь українців мрії про вільну незалежну Українську Державу прирік себе на репресії, тюремні поневіряння та безжальні комуністичні переслідування своєї родини, яким протистояв гордо й мужньо. Вам би, синам, зважити, яку дорогу ціну, з життям включно, заплатив В'ячеслав за повагу співгромадян і ту високу честь, якими сьогодні оповите прізвище Чорновола. Прізвище, що стало твоїм і твого зведеного брата Андрія даровим родинним набутком, вивівши вас обох із суспільної безвісті на політичну арену й подарувавши тобі статус народного депутата, а Андрієві — мандат депутата облради й посвідчення кандидата президентських перегонів. Вам не соромно від думки про те садистське задоволення, яке мають вбивці вашого батька, безперешкодно користуючись у політичних потребах послугами синів своєї жертви?!
Замість того, щоб як не примножити, то хоч не зронити високої честі свого прізвища, ви з Андрієм почали ним гендлювати, винісши, як непотрібну річ, на продаж на сьогоднішній політичний ярмарок. Ярмарок тимчасовий, лиш до закінчення президентських виборів.
І до чого ж ти домінявся, після всіх вередливих стрибків із Руху, який ти не спромігся очолити, до ПРП, а потім і від «Нашої України», з якої демонстративно вийшов, думаючи, що Віктор Андрійович бігтиме за тобою, умовляючи його не кидати, до посади добровільного радника Прем'єра, в чиєму послужному списку — чотири порушених кримінальних справи (за дві з яких він відбував кримінальні покарання)?
Оплачена мільйонами зламаних доль, в ряду яких — і доля твого батька, українська політика на історичному крутозламі — заняття не для неврастеніків, а для серйозних, відповідальних і самокритичних людей. І те, що ти цього так і не збагнув, свідчить, що, на своє нещастя, ти залишився духовно недозрілим підлітком і не відаєш, що твориш. Для твоєї незагартованої душі честь батькового прізвища і хрест високої української політики виявились непосильним тягарем.
За підступною намовою твоїх господарів, ти опустився щодо події в Івано-Франківську до публічних лжесвідчень. Їх викрили й очевидці, які стояли поряд із метальником яйця, відеозапис телеканалів, заяви МВС по гарячих слідах (про невлучення в Януковича жодних інших предметів, крім яйця) і діагноз лікарів, котрі оглядали «потерпілого» й виявили відсутність тілесних ушкоджень. Викрив твої лжесвідчення, підставивши тебе, і сам Янукович, давши за короткий час із лікарняної палати телеінтерв'ю, — неушкодженість голови кандидата в президенти видно неозброєним оком. Ані подряпини на скронях, в які, за твоїми свідченнями, нібито влучили «каменюки»! Жодних інших слідів надання медичної допомоги!
Виникає неприємне питання: або голова кандидата, якого ти підтримуєш на виборах (сподіваюсь, не задурно), здатна, як залізобетон, витримувати без ушкоджень удари каміння (що малоймовірно і образливо), або ти свідомо брешеш, підігруючи кандидатові в бездарно спланованому його штабом із його особистою аматорською участю провокаційному фарсі. Як не відповідай, ти, Тарасе, продемонстрував або морально хибну поведінку, або невміння брехати хоч трохи правдоподібно.
Даремно «правоохоронці» так ретельно вилучали у кореспондентів відеозаписи цієї аматорської вистави, породжуючи справедливі підозри українських громадян. Народ побачив єдине сире яйце, яке підточило імідж «крутого» Прем'єра. Те куряче яйце смертельно вразило не тільки політичний імідж Януковича (надто в порівнянні з незворушно-дотепною реакцією Юлії Тимошенко в такій самій ситуації), а й твій імідж, сина відомого українського політика. В очах українського загалу ти себе політично знищив, і жоден політик з будь-якого табору вже тебе не потребуватиме. В тому числі і Янукович.
Але чого ти, Тарасе, певно, зовсім не розумієш, — це того, в яку небезпечну ситуацію ти себе поставив. Ти загнав себе в пастку, коли бездарні й безжальні іміджмейкери Януковича, хапаючись за найменшу можливість спинити переможну ходу Ющенка, можуть спокуситися використати тебе востаннє, спробувавши усунути, щоб кинути бодай тінь підозри на свого супротивника. Зрештою, ніхто не застрахований від помилок. Не вберігся від помилки й твій батько, прийнявши з рук Кучми орден Ярослава Мудрого, що мав замаскувати уготовану В'ячеславові долю. Але на помилках вчаться. Та, боюся, навіть збагнувши, до якої безодні тебе підштовхнули, ти, Тарасе, не зможеш переступити через свою дитячу гординю.
Для очолюваного Ющенком народного табору, попри всі твої помилки і дурниці, ти залишаєшся сином шанованих українською громадськістю батьків під захистом їхньої пам'яті. Вбивці ж твого батька, до табору яких ти пристав, не зупиняться ні перед чим, аби зберегти в своїх руках владу. Рятуйся, Тарасе, доки не пізно!
Олесь СЕРГІЄНКО,
політолог, колишній політв'язень-дисидент.
ПРИВІД ДЛЯ РОЗДУМІВ
Народний депутат Тарас Чорновіл, який на початку цього року вийшов із фракції «Наша Україна», нещодавно став позаштатним, як він сам казав, неформальним радником Прем'єра Януковича, ніби дистанціюючись від виборчої кампанії. Однак Тарас виявився в одному автобусі з кандидатом у президенти від влади під час його агітпоїздки до Івано-Франківська і після інциденту з яйцем неодноразово свідчив перед телекамерами, що в Януковича кидали камінням. Дії противників
В. Я. Чорновіл-молодший назвав навіть не «нашизмом», а «фашизмом» і заявив, що в цей день остаточно визначився зі своєю політичною позицією. Як можна зрозуміти: проти Ющенка — за Януковича.