Жовтим листям птаство відлітає
До південних сонячних земель.
Штормовою хвилею терзає
Змучений державний корабель.
Маємо зневіру, біль і втому,
Є здобутки, гіркота є втрат.
Виборцю! Звертаюсь по-людському,
Щоб не вимовлять «електорат».
Виборцю! Наказую й благаю,
У кущах байдуже не сиди.
Маєш ти, і я так само маю,
Відвести державу від біди.
Справ плоди і слів пустих бадилля
Вдумливо й невтомно розрізняй,
Не чекай, зроби своє зусилля,
Розум, серце, душу обирай!
То неправда, що такі ми сірі,
Що наш голос — крик у пустоту.
В нашій волі, вірі і довірі —
Перейти омріяну мету.
І тоді не будем нарікати,
Милостей шукати по світах,
І здійметься Україна-мати —
В чистім небі синьо-жовтий птах.
Микола ГОРБАТОВ