Українцям прийшли перші в цьому опалювальному сезоні квитанції за тепло. Ситуація по країні виявилася вкрай різноманітною. Тарифи за квадратний метр коливаються від півтори гривнi до майже тридцяти за квадратний метр.
Як показує практика, люди, які не пошкодували грошей на лічильники, платять за тепло в рази менше, тому що самі можуть регулювати кількість та інтенсивність подачі тепла, залежно від температури «за бортом». Одесит Рава Разумовський, наприклад, за обігірів двокімнатної квартири у спальному районі міста заплатив лише 35,13 грн. Пояснює, що завдячувати варто тому, що будинок є власністю житлово-будівельного кооперативу і в ньому встановлено загальнобудинковий тепловий лічильник.
Адвокат Тетяна Монтян першу платіжку отримала за тарифом 1,38 за квадратний метр: «Наша квартира площею 140,5 кв.м, заплатити слід за два тижні 193 гривні 95 копійок. У квартирі дуже тепло, і це притому, що стелі у нас висотою 3,05 м. Є загальнобудинковий лічильник iз терморегулятором, який ми підкручуємо в залежності від температури на вулиці».
Ситуація з теплопостачанням виходить цікава, якщо у будинку не встановлено лічильник. У такому випадку «Київенерго» й інші енергокомпанії можуть «жонглювати» тарифами, як їм заманеться. Але і загальнобудинкові лічильники — не панацея. Розраховують оплату рівномірно по квартирах, але люди скаржаться, що це не зовсім справедливо, адже дехто зробив незаконне перепланування, з’єднавши балкони з кімнатами і винісши туди батареї, а їхні менш проворні сусіди недоотримують тепла, за яке платять. Окрім того, мешканці таких будинків мають контролювати, хто і як перевіряє їхні лічильники, адже і тут можливі махінації. Тож найкращий вихід — індивідуальний квартирний лічильник. Тут уже несправедливості бути не може: що спожив — за те і заплатив.
Залежно від того, який вид розводки здійснений у тому чи іншому будинку, вартість на установку подібного обладнання різниться. Якщо в будинку горизонтальний варіант розводки труб, то встановлюється лише один квартирний лічильник тепла. Але велика кількість будинків має вертикальну розводку труб (це коли одна квартира може опалюватися за допомогою декількох стояків, тоді доводиться встановлювати не один лічильник, а декілька, на кожен із радіаторів). Вартість встановлення такого лічильника 3500—4500 грн. Це — немало, але економія 30-70% дає йому окупитися за період до трьох років.
У квартирах, де немає жодних лічильників, люди хапаються за голову. У Харкові створюється саме така ситуація. Там за обігрів одного квадратного метра житла просять 16,42 грн. Опалити невелику квартиру трохи більш як 50 метрів квадратних там коштує до 900 грн. Мешканці скаржаться, що попри високу ціну вони мерзнуть. А не платити за комунальні послуги — теж не варіант. Побоюються серпневих погроз Прем’єр-міністра, що умисна несплата за газ, теплову та електричну енергії розглядатиметься як розкрадання і каратиметься кримінальною відповідальністю.
Тим, хто оформив субсидію, набагато легше. Олена Павленко з Києва має квартиру площею 64 метри квадратні: «Платіжка прийшла на 620 грн., субсидію нарахували у розмірі 400 грн. Якщо минулого місяця ми платили 1200 грн. за всі комунальні послуги разом, то цього місяця 800», — каже жінка. У Вінниці за квартиру площею 52 метри квадратні просять 15 грн. за квадрат. Це немало, особливо для пенсіонерів, але субсидія дозволяє людям із вчасно задекларованими обмеженими статками зекономити понад 70 відсотків повної нарахованої суми.
Тим, хто лишився незадоволений своїми платіжками, спеціалісти радять взяти нарахування під свій контроль, і якщо не встановити лічильник, то принаймні не соромитися цікавитися тарифами по своєму будинку в теплопостачальників, тримаючи їх у постійному «тонусі».