Постійні вибори в Україні за відсутності видимих змін починають народу трішки набридати. І скільки б не говорили політтехнологи, наводячи приклад Італії, що лише постійні перевибори можуть гарантувати торжество демократії і справедливості, українці все більше звертають увагу не на програми кандидатів (у більшості випадків — списані, як під копірку), а на те, скільки коштів було викинуто на рекламу і скільки за ці кошти можна було б передати харчів та аптечок на фронт, скільки відремонтувати доріг і закупити книжок для наймолодших. Усе частіше в суспільстві серед інтелектуалів почали дискутуватися питання про повернення в бюлетені графи «проти всіх» і заборону балотуватися кожному кандидату, якщо рівень недовіри сягне більше 10%. А поки що, на другому турі виборів, більшість вирішила проголосувати ногами — по всій Україні середня явка ледь перевищила 34%, і лише в Тернопільській області на дільниці прийшло більше половини виборців. Та й ті, хто прийшли, просто псували бюлетені, пояснюючи, що вибирати просто немає з кого.
УДАР по столиці
Після першого туру виборів у перемозі чинного мера столиці Віталія Кличка практично ніхто не сумнівався. Надто великим був відрив його від основних конкурентів. І все ж, вихід у другий тур саме Борислава Берези став для багатьох несподіванкою, адже, як уже згадувала «УМ» у попередньому номері, екзит-поли після першого туру давали йому лише п’яте місце.
Утiм перемога жодного з кандидатів не віщувала столиці кардинальних змін. «Як Кличко не вміє керувати столицею, ми побачили», — зауважує відомий журналіст Сергій Руденко. — На жаль, на більше, аніж він нині робить, він не здатен. За рік він встиг злити свій УДАР Порошенку і балотуватися до Ради. Нині він член команди Порошенка». «Щодо Берези, то він — типовий продукт телепропаганди. За півтора року «Інтер» перетворив його на головного героя Євромайдану», — написав Руденко на своїй сторінці у «Фейсбуці».
Утім Береза, оцінивши перспективи, вирішив здатися без бою. Бо Київ — це чи не єдине місто, де так і не відбулися публічні теледебати між конкурентами. Як наслідок, у столиці на виборчі дільниці прийшли тільки 28,35% — це один із найнижчих показників по всій Україні.
Перемоги очікувані… і несподівані
Справдилися прогнози «УМ» і щодо Дніпропетровська, де арешт лідера «УКРОПу» і соратника одного з кандидатів Геннадія Корбана різко сконсолідував електорат Філатова і забезпечив йому перемогу над Олександром Вілкулом. «6 днів Корбана в СІЗО дали Філатову, певно, більше, аніж усі разом витрачені бюджети на мерську кампанію і на кампанію «УКРОПу». Прокуратура рулить на ринку політтехнологічних послуг. Гасло: «Не знаєте, як виграти вибори? Запитайте у Шокіна», — відреагував на результати перегонів і Сергій Руденко. Щоправда, як зазначають волонтери, багато в чому на результат виборів вплинув і «захисний пояс», організований Філатовим у день виборів: батальйон «Дніпро-1» затримав протягом дня кілька автобусів із Кривого Рогу з «тітушками», яких, очевидно, послали на підмогу конкурентові. Та й спостерігачі від «УКРОПу» на дільницях були навчені, помітивши підозрілу особу, викликали поліцію.
Очевидними стали перемоги кандидатів і в Павлограді та Запоріжжі. У першому випадку перемогла людина Рiната Ахметова, якому належать усі шахти в місті, Анатолій Вершина, в другому — головний інженер «Запоріжсталі» Володимир Буряк. Як пояснював свого часу в «УМ» відомий соціальний психолог Олег Покальчук, люди психологічно залежні від своїх роботодавців, оскільки наявність роботи гарантує виживання. Тому голосують за них.
Прогнозовано зберіг своє крісло і мер Львова Андрій Садовий, хоча авторитет екс-віце-спікера парламенту, «свободівця» Руслана Кошулинського значно виріс. Львів’яни між мером-розбудовником і мером-воїном прагматично обрали першого. За старих мерів проголосували в Полтаві, Сумах, Рівному, Херсоні. І не стільки тому, що так уже були задоволені їхніми результатами, скільки через те, що політичні сили не запропонували по-справжньому яскравих і харизматичних особистостей. Тож, обираючи між «злом відомим» і «злом невідомим», виборці зупинилися на першому варіанті.
Хоча така тактика спрацювала не скрізь. У Черкасах Сергій Одарич, який керував містом останні 9 років і в першому турі набрав майже вдвічі більше голосів, ніж найближчі суперники, несподівано поступився висуванцю від «Батьківщини» Анатолію Бондаренку. Не допомогли ні потік чорного піару на Анатолія Бондаренка в останні два дні перед виборами, ні скандал, коли Бондаренко в коридорі ТРК «Рось» побився з Одаричем, зламавши тому окуляри. «Високий антирейтинг чинного мера, який, за різними даними, складав до 30% виборців, очевидно, і став головною причиною поразки. Виборець, який був проти Одарича, прийшов на вибори. Очевидно, що місто втомилося від Одарича, а Одарич від міста, і справа навіть не в Бондаренку», — дійшли висновку журналісти місцевого видання «Кропива».
Нового мера отримав і Чернігів, де народний депутат від БПП Владислав Атрощенко обійшов представника «Нашого краю», чинного мера міста Олександра Соколова. І Ужгород, де екс-регіонал Богдан Андреєв, який ішов на вибори під прапорами «Відродження», взяв гору над Сергієм Ратушняком, який уже очолював місто. І Миколаїв, де перемогу кандидата від «Самопомочі» Олександра Сенкевича його суперник привітав ще до оголошення остаточних висновків. А от у Кривому Розі та Кіровограді можливе оскарження результатів — там підозрюються фальсифікації на користь одного з кандидатів.
Від виборів до виборів
Другий тур мав ознаменувати собою остаточне перезавантаження влади. Як зазначив Петро Порошенко, в абсолютній більшості міст перемогли представники коаліції, причому як на сході, так і на заході. «Це означає, що найближчим часом говорити про дострокові парламентські вибори не варто. По-перше, це не вигідно ні Президенту, ні самим депутатам. Та й навряд чи встигнуть вони до Нового року прийняти рішення про перевибори на весну. Але з наступного року можна передбачити активізацію цих процесів, і наступної осені такі вибори цілком можливі, бо до того часу від коаліції можуть залишитися ріжки та ніжки», — прогнозує політтехнолог Денис Богуш.
Очевидно, до того часу змінюватимуть і закон про вибори. Уже зараз лунає критика нової системи, оскільки деякі округи лишилися без кандидатів, а деякі — мають по кілька. Також керівник центрального виборчого штабу БПП Ігор Кононенко заявив, що вибори в два тури не виправдали себе, оскільки продемонстрували низьку явку людей. Так що Вибори-2015 можна назвати пробою пера. Що нам запропонують натомість — будемо дивитися.