Страшно, боляче й образливо спостерігати на екрані телевізора за нардепами у сесійні дні роботи Верховної Ради України. Як блудні сини, чимала їх кількість без дозволу входить і виходить із зали, частина блукає проходами і між рядами зручних, м’яких і «снодійних» крісел, які вони часто використовують не за призначенням, а саме для приємного перегляду сновидінь. Інші «вдумливо» читають газети, книжки чи журнали, дехто уважно вдивляється в екран смартфона чи планшета та думками блукає далеко за межами сесійної зали, тобто за межами свого призначення й обов’язків. У різних місцях Ради збираються табунами «члени касти недоторканних» (деякі з них, повернуті «заднім фронтом» до президії парламенту, завзято розмовляють, регочуть, виразно жестикулюють передніми кінцівками (вибачте, верхніми). Зовсім не слухають доповідачів, забуваючи, для чого вони там перебувають! Цим вони демонструють повну зневагу один до одного і повну індиферентність до народу, який їх обрав. Тому сесійна зала в час засідань більше нагадує палату в божевільні, аніж приміщення, в якому ухвалюють доленосні для українського народу закони. А 9 жовтня цього року на роботу прибуло лише 256 нардепів із 450! До кінця робочого дня у залі залишилось менше сотні! Не було прийнято жодного закону, постанови чи рішення. Зате призначили собі додаткові канікули до листопада! Перепрацювалися.
Дивує, чому депутати працюють лише 4 (!) дні на тиждень. У понеділок збираються на погоджувальну раду лише керівники фракцій. У вівторок, середу, четвер — 6-годинний робочий день, а в п’ятницю — 4-годинний. Тобто 22 години роботи на тиждень! Водночас у всіх галузях народного господарства (окрім шкідливих) робочий тиждень складається з 5 днів (тобто 35-40 годин) і без компенсаційних грошових виплат на житло, комунальні послуги, оздоровлення, лікування, у тому числі санаторно-курортне, проїзд різними видами транспорту тощо. Крім того, трудяг із «нижчої касти» за 1-2 дні відсутності на робочому місці без поважних причин звільняють із займаної посади. Чомусь цей закон, як і всі інші закони України, не розповсюджується на наших обранців. А шкода! Бо вони повинні бути взірцем для населення у ретельному виконанні законів, які самі ж і ухвалюють.
Таку поведінку парламентаріїв вважаю злочинною, антидержавною та антиукраїнською. Подібними діями депутати знищують український парламентаризм, незалежність України.
М. БОЖКО
Львів