В Іспанії запахло сепаратизмом

11.11.2015
В Іспанії запахло сепаратизмом

Велелюдний мітинг на підтримку незалежності Каталонії.

Позавчора парламент Каталонії зробив перший крок до відокремлення регіону, ухваливши резолюцію, яка передбачає створення «незалежної каталонської республіки». Проект документа підтримали 72 депутати, 63 — проголосували проти. Зокрема, місцеві осередки Народної та Соціалістичної партій. Для початку в Барселоні хочуть створити окреме міністерство фінансів, а цілковито від’єднатися від Мадрида сподіваються через півтора року — у 2017 році, повідомляє «Євроньюс».

Голосування ініціювали пронезалежницькі партії, які здобули більшість у місцевому парламенті. Перед його початком представник Соціалістичної партії Міґель Ісета вмовляв колег: «Благаю вас подумати про свою відповідальність за підтримку проекту резолюції, яка аж ніяк не допомагає вирішити проблеми Іспанії, а лише робить їх гіршими, зачиняючи двері для переговорів». На сьогодні в Мадриді скликають екстрене засідання уряду, який допрацьовує останні дні, оскільки 20 грудня в країні відбудуться парламентські вибори. Прем’єр Маріано Рахой збирається оскаржувати рішення Барселони в Конституційному суді, називаючи його незаконним. Ухвалена резолюція, щоправда, не визнає юрисдикції найвищої судової інстанції Іспанії. Серед крайніх заходів у Мадриді також не виключають, що можуть скористатися статтею Основного закону, яка передбачає позбавлення Каталонії статусу автономії.

Каталонія з її більш ніж 7,5 мільйона мешканців є найбагатшим регіоном Іспанії, забезпечує 20 відсотків від усього валового внутрішнього продукту і значною мірою утримує інші регіони країни. Окрім того, каталонці пам’ятають утиски їхньої мови та культурних традицій в часи диктатури генерала Франко. Каталонія історично тривалий час існувала як окрема держава: з кінця X століття як Барселонське графство, з XII століття в династичному союзі з Арагонським королівством як провідна частина цього союзу, — а тому мала широку самоврядність після створення династичного союзу з Кастильським королівством і виникнення королівства Іспанії у XV столітті. Але вона втратила всі елементи цієї самоврядності із запровадженням централізації Іспанії у XVIII столітті. Іще кілька років автономного статусу регіон отримав у 1930-х. Та після Громадянської війни в Іспанії Каталонія втратила не тільки автономію — тоді в Іспанії взагалі заборонили прилюдно розмовляти каталанською мовою, про розвиток культури регіону теж не було й мови. Певну автономію Каталонії відновила аж сучасна Конституція Іспанії 1978 року — яка при цьому проголосила «непорушну єдність» іспанської держави.

І хоча тепер Каталонія має широкі автономні права у складі Іспанії, але старі кривди і бажання жити самостійно збереглися. За даними ж опитувань, серед населення Каталонії кількість прихильників відокремлення від Іспанії й єдності з Мадридом приблизно однакова. Нинішнім успіхом незалежники по суті завдячують нещодавній економічній рецесії, яка боляче вдарила по теоретично загалом заможному регіону.

  • Майдан біля Кремля

    Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>

  • Кремлівська «Зміна»

    Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>

  • Потрібні робочі руки

    На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>

  • З голоду не помрете, але паски затягуйте

    Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>