А потім розберемось...

«Жовта картка», показана Україні з боку ЄС (а саме — перенесення на невизначений термін розгляду безвізового режиму з Україною), таки дала свої результати. Учора парламент дружно і без зволікань взявся голосувати «безвізові» законопроекти, успішно провалені минулого четверга. На момент, коли здавався номер, частина з них отримала необхідну більшість голосів депутатів. Утiм депутати, які недавно скаржилися на недосконалість урядових законопроектів, після доопрацювання знову схопилися за голову.

Конфіскація для обраних

Найбільшу суперечку викликали в парламенті закони, які стосувалися змін у законодавстві щодо процедури спецконфіскації майна у випадках корупційних правопорушень, відмивання грошей, тероризму, незаконного обігу наркотиків та подібних злочинів, та арешту майна, «що може бути знаряддям, доказом злочину або отриманого злочинним шляхом». Як з’ясувалося, запропонований правоохоронним комітетом варіант значно відрізнявся від початкового урядового. А, як відомо, диявол криється в деталях — прийняті закони передбачають накладання арешту на майно лише у випадку, коли державі завдано значних збитків і вина людини доведена. «Після їх ухвалення досвідчені адвокати, типу Власенка, допоможуть поплічникам Януковича познімати арешт зі всього, що нині є арештованим в Україні», — б’є на сполох голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. За його словами, «все, що блокує Державна служба фінансового моніторингу на виконання міжнародних стандартів FATF, буде розблоковуватися, бо закони в редакції правоохоронного комітету не дозволяють накласти арешт, коли немає шкоди і коли майже не доведена вина людини — а це, якщо розслідувати неупереджено, можливо тільки наприкінці справи». Для інформації: тільки за останні 1,5 року Держфінмоніторинг виявив та заблокував $1,5 млрд. на рахунках колишніх високопосадовців. Щоправда, депутати проголосували за створення Агентства з повернення активів, членів якого набиратимуть на конкурсній основі. Втім, маючи досвід створення Антикорупційного бюро та обрання антикорупційного прокурора, є побоювання, що цей процес так само буде затяжним.

Згадані закони мають й інші застереження. «Це, звісно, потрібний закон (щодо конфіскації корупційного і терористичного майна) — але, як на мене, не за цього прокурорсько-суддівського корпусу... Бо закон може легалізувати боротьбу з політичними опонентами методом конфіскації їхнього майна (взяти того ж Корбана), адже ні політики, ні судді, ні прокурори, ні мєнти в Україні НЕ люстровані», — переконана журналістка «Радіо «Свобода» Богдана Костюк.

Утiм є шанс, що цей закон таки зазнає змін — як зазначив присутній на засіданні парламенту Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, після голосування закон має отримати юридичний висновок ЄС. І якщо Європейська комісія не прийме цей закон, то або Президент України внесе відповідні пропозиції до парламенту, або ВР переголосує цей законопроект.

Кодекс з обманом

На момент, коли здавався номер, невідомою лишалася і доля Трудового кодексу, який минулого четверга став каменем спотикання для безвізового пакета. Повторне обговорення статті про неприпустимість дискримінації за статевою орієнтацією при прийомі на роботу, як того вимагала ЄС, було перенесено на вечірню годину. Натомість з’ясувалися інші цікаві подробиці цього кодексу. Наприклад те, що ЄС вимагала лише внесення цієї правки в існуючий кодекс, а не повної заміни його. Міністерство ж соціального захисту під протекцією «безвізового пакета» протягло таким чином Трудовий кодекс, який розроблявся ще у 2003 році, за часів уряду Віктора Януковича і який значно звужує права робітників на користь роботодавців.

Зокрема, роботодавці отримують можливість відправляти своїх робітників у відпустку за власний рахунок на термін до 3 місяців, встановлювати відеостеження, звільняти за «розголошення конфіденційної інформації» (нею може бути як інформація про розмір зарплати, так і про махінації керівництва). Також новий кодекс суттєво звужує права жінок iз дітьми, дозволяючи залучати їх до робіт у нічний час, у вихідні та святкові дні. «Це відбулось на замовлення великого капіталу олігархів з єдиною метою — мати у Трудовому кодексі правові переваги на боці роботодавця і обмежити ці ж права з боку працівників. І, звичайно ж, звести роль профспілок на підприємствах до нуля», — переконаний експерт із питань соціального захисту населення, народний депутат 6-го та 7-го скликань Андрій Павловський.

А тарифи — потім

У порядку денному вчорашнього засідання були і законопроекти, які передбачали скасування ренти на газ, зниження тарифів, мита, скасування податку на пенсію, індексації заробітних плат і пенсій. На голосуванні їх у першу чергу наполягали представники «Батьківщини», «Волі народу», Радикальної партії Олега Ляшка. Втім більшість наполягла на тому, що Європа таки важливіша.

Гучною несподіванкою для всіх стала заява депутатки-«радикалки» Злати Огневич про складання депутатських повноважень. Причиною свого рішення співачка назвала розчарування парламентом, де «одне політичне угруповання воює з іншим», а на культуру практично не звертають уваги. Щоправда, лідер партії Олег Ляшко зустрів її заяву дуже поблажливо, що одразу ж посіяло сумніви в тому, що це рішення Злата прийняла самостійно, а не «на прохання» керівництва фракції. Оскільки на місце Огневич приходить юристка Тетяна Юзькова, яка почала готуватися до роботи в парламенті ще після демаршу з фракції Артема Вітка.

«Я взагалі не розумію, що вона там робила? Думаю, рішення про складання повноважень — це обопільне рішення і Ляшка, і Злати Огневич. Зрештою, за нинішнього складу парламенту такий крок — єдино можливий для збереження її репутації. А Ляшку зараз особливо потрібні ефективні депутати», — прокоментував заяву співачки політтехнолог Денис Богуш. Для пересічних читачів Злата Огневич у парламенті запам’яталася хіба що блокуванням трибуни у вишиванці та знаменитим селфі на парламентській трибуні. Буде їй фото на пам’ять.