Мовні ритуали

Учора, в День української писемності та мови, українці писали 15-й ювілейний Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. Цього року вперше двогодинний марафон здійснювали з найбільшої аудиторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. «Я готувався до цієї події, бо останнім часом ручку тримав років 10 тому — все на комп’ютері зараз. Така акція дуже потрібна, вона об’єднує українців усього світу. Взагалі в моїй Україні є одна єдина рідна мова — і це українська», — каже Іван Леньо, один із лідерів фольк-рок-гурту Kozak System».

Проект підтримали Польща, Австралія і навіть Китай, тому під час акції були встановлені радіомости з українцями цих країн. Організатори акції кажуть, що отримують листи з диктантами з Франції, Швеції, Швейцарії, Великої Британії та Німеччини, а кілька років тому надійшов текст аж із Таїланду. «Завжди просимо слухачів кілька слів написати про себе. Виявляється, для когось це цілий ритуал: хтось запалює свічки, сідає під образами, розстеляє рушники, хтось сідає за стіл із родиною. Надходили конверти, в яких по п’ять диктантів: від тата, мами і трьох дітей. Було, коваль писав диктант на горні в кузні. Таксист розповів, що притуляв папірець до керма. Але його викликали, і він надіслав недописаний диктант», — каже головний редактор Першого канала Українського радіо Аліна Акуленко.

Диктант укотре провів доцент Київського університету  імені Бориса Грінченка, автор підручників з української мови та літератури Олександр Авраменко. Цього року його авторський текст присвячений п’ятнадцятій річниці Всеукраїнського радіодиктанту. Перед цим були текст про червону руту, Юрія Кульчицького і про те, як українці почали пити каву, інші. Диктанти потрібно надіслати на електронну чи поштову адресу Українського радіо. Результати будуть оприлюднені наприкінці листопада — на початку грудня цього року.

Попри святковий настрій цього дня українські активісти прийшли до адміністрації Президента та вимагали від влади невідкладних кроків на підтримку української мови та запровадження адекватної державної мовної політики. Основні вимоги до гаранта Конституції — запровадження квот для української мови на телебаченні та радіо, обов’язкове українське озвучення фільмів, належне фінансування україномовного книговидання та кіновиробництва, звільнення чиновників, які ігнорують державну мову. «Нам кажуть, буцімто мова не на часі або й узагалі не має значення, але це — нікчемна брехня! Мова — це наша безпека. Саме штучний поділ українців на україномовних і російськомовних, спричинений тривалою русифікацією, Росія використала для нападу на Україну й загарбала найбільш зрусифіковані українські території», — зазначають організатори акції. Активісти очікують, що Президент України нарешті розпочне втілювати заходи щодо розвитку української мови та її поширення в усіх сферах суспільного життя, як цього вимагає Конституція.

За даними Всеукраїнського перепису, 68% громадян вважають українську мову рідною, але нині на телебаченні лише 28% україномовного контенту, на радіо — менше 5% україномовних пісень, на книжковому ринку — лише близько 15% україномовних книжок, а на розкладках iз пресою серед сотень видань — лише одиниці є україномовними.

До речі, до Дня української писемності та мови в Сімферополі з’явилися листівки, які нагадують жителям анексованого міста про українську мову. Утім протягом дня 80% листівок були обірвані місцевим проросійським населенням.