Рослинне життя

      Є такі «ручні» професії, в яких ніяка теорія, загальний розвиток і високий інтелект не зможуть зарадити, якщо руки не туди стоять. Один із таких hand-made фахів — флорист, дизайнер з роботи з квітами, аранжувальник букетів. Висококласних квіткових салонів, які намагаються відбити в обивателів смак до трьох трояндочок у целофані і привити флористичну культуру, як на 6-мільйонний Київ у нас зовсім небагато, але й для них надзвичайно важко знайти хорошого флориста. Тому-то й переймається Асоціація флористів України підготовкою кадрів, розвитком креативної флористики, відкриттям нових імен, для цього вона три роки поспіль проводить Національний конкурс флористів «По історичних місцях». Оскільки квітковий дизайн вимагає загального рівня культури, занурення в культурне середовище, то організатори вирішили робити конкурси в старовинних українських замках, які щедро розкидані по нашій землі. Перший конкурс у 2002 році провели в Олеському замку на Львівщині, другий — у 2003 році в Качанівській садибі на Чернігівщині, третій конкурс заплановано провести 8-9 жовтня цього року в Луцьку, на території замка Любарта. Конкурсні завдання щороку вар'юються відповідно до ландшафту, інтер'єру, історичного місця. Цього року 20 конкурсантів трудитимуться над трьома конкурсними завданнями. 8 жовтня вони майструватимуть «Герб середньовіччя», потрібно за 2,5 години представити сучасну інтерпретацію історичного образу минулого, а 9 жовтня 2 години присвятять квітковій композиції в підвісному кашпо «Дзвони минулого». Герби вертикально закріплюватимуться на стіні фортеці, а кашпо будуть звисати з балок, таким чином замок ХІV століття уквітчають плодами і квітами століття ХХІ. Третє завдання — сюрпризне, бо, як пояснює один з організаторів конкурсу флорист Маріанна Дебчинська, ідею і каркас для перших двох завдань можна відпрацювати вдома з чиєюсь допомогою, а сюрпризне завдання має показати креативний потенціал конкурсанта, його імпровізаційні можливості. Лауреати отримають 300, 200 і 100 доларів, а решта призів теж будуть сюрпризними. Що цікаво, серед конкурсантів лише два хлопці. «Це типова статева вибірка серед флористів?» — поцікавилися ми на прес-конференції у президента конкурсу Олени Добруцької.  «Хлопці, як правило, більш сильні, майстровиті, вони зазвичай забирають усі призові місця, а всю «брудну», нудну, чорнову роботу роблять жінки, і їх більшість», — каже пані Олена.

      Крім конкурсу, в Луцьку відбудуться майстер-класи для флористів і командні композиції — килими розмірами 2х3 метри — з-понад 2000 квітів — робитимуть 4 команди з Києва, Львова, Одеси і Харкова.

      Які тенденції зараз домінують у мистецтві флористики і як вони приживаються у нас, запитали ми у Інни Петренко, однієї з найвідоміших флористок вітчизни, співвласниці салону «Флореаль». «Осінні тенденції — багато фруктів, плодів, зелені, поєднання квітів і фурнітури, поєднання квітів, які між собою не дуже сполучаються, — екзотів і простих садових, наприклад. Сьогодні дуже багато можна робити в домашніх умовах, багато людей, побачивши, як працюють дизайнери, самі щось скріплюють степлером, склеюють пелюстки. Можна заламінувати пелюстки троянди, а потім зробити з них, наприклад, запрошення на весілля. Раніше модні європейські тенденції приживалися у нас 2 роки, зараз цей термін скоротився до півроку, але їх все одно треба адаптувати до нашого менталітету. Сучасні флористи ходять на архітектурні виставки, дизайнерські, будівельні, але головне — не перейти межу з дизайнерством, тому що сенс флористики — у квітах».