Переселення храму

У селі Городище Чернігівської області стоїть дерев’яна церква — перлина істинно української архітектури часів бароко на Лівобережжі, — якій уже більше 200 років. Однак iз плином часу храмові загрожує невідворотне. Щоб запобігти остаточній руйнації, керівництво Національного музею народної архітектури вирішило врятувати перлину українського бароко і перенести до київського скансену Пирогово. «Я, відверто кажучи, сумую за втратами таких пам’яток у природному середовищі. Але ми там не маємо можливості забезпечити реставрацію та охорону пам’ятки в подальшому», — зазначив гендиректор Музею просто неба Юрій Бойко.

«На превеликий жаль, процес порятунку цієї унікальної дерев’яної церкви, найбільшої на Поліссі, затягнувся, — прокоментував директор. — Перше рішення про її перенесення до Київського скансену прийняла ще Рада Міністрів УРСР. Із початком перебудови релігійні громади намагалися відновити історичні церкви, а тому призупинились будь-які переміщення. Релігійна громада села Городище досить довго це питання гальмувала, лише кілька років тому вони нарешті зрозуміли, що нездатні забезпечити реставрацію та утримання історичної пам’ятки власними силами».

Незважаючи на те, що частина матеріалу церкви в дуже крихкому стані або взагалі зруйнована, Юрій Бойко не полишає надії на те, щоб вдало і без втрат реставрувати храм. «Частина матеріалу в барабанах під банями та під низом дашків дуже зруйнована, але переважно все автентичне і є можливість його зберегти. Я як реставратор виступаю за те, щоб вносити мінімальні заміни, робити вставки замість гнилих частин, які не піддаються консервації чи укріпленню», — наголосив директор. Для такого плану спасіння необхідно було вирішити купу бюрократичних питань, зокрема переконати сільраду, аби та погодилася з намірами музею забрати пам’ятку на свою територію для монтажу, реставрації та подальшого збереження, що, на щастя, вдалося.

За словами Юрія Бойка, вже практично все готове для «переїзду»: кожна архітектурна деталь церкви пронумерована, скрізь прибиті таблички, справою опікується відповідальний архітектор та релігійна громада. «Маємо кількох меценатів, які погодилися взяти на себе частину витрат на проектні роботи, демонтаж, перевезення та відтворення на території музею. Ми інформували Міністерство культури і сподіваємося на бюджетну підтримку вже наступного року. Отож до наступного сезону ми будемо готові в усіх інженерно-архітектурних напрямах», — запевнив Юрій Бойко. Втім не виключено, що в останній момент усе може піти шкереберть, тож директор заявив, що в разі, коли не буде достатньої матеріальної підтримки, церкву не демонтуватимуть. Однак і кинутою на поталу долі унікальна пам’ятка теж не буде: спеціальна бригада зробить найпотрібніші протиаварійні роботи, щоб не було затікання під час негоди.